«Формула Штайнмаєра»: юридично ніхто не може змусити Україну виконувати Мінські угоди

Супротивники «формули Штайнмаєра» фактично виступають проти Мінських угод, тому що сама формула істотно не впливає на їх зміст. Про це в коментарі «Слову і Ділу» сказав адвокат «Столичної колегії адвокатів» Геннадій Дубов.

Проблематика ухвалення «формули Штайнмаєра» поділяється на дві площини – юридичну та політичну.

«З юридичної точки зору, в принципі, весь Мінський процес не має статусу міжнародних переговорів, які можуть завершитися ухваленням актів міжнародного права. Тому що самі Мінські угоди не мають статусу міжнародно-правового договору», – сказав Геннадій Дубов.

Виходячи з цього, вся переписка, в тому числі й ті листи, які днями було підписано сторонами Мінського процесу, в юридичному сенсі не мають загальнообов'язкового характеру.

«Вони не мають ознак міжнародно-правових актів і документів, починаючи з 2014 року і закінчуючи останніми зустрічами», – сказав юрист.

Дубов зазначив, що особливість міжнародного права полягає в тому, що не існує механізму, який може змусити виконувати будь-які норми. «Немає якихось міжнародних сил або органів примусу для виконання міжнародних актів і угод», – уточнив він.

Наприклад, коли Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов'язав Росію відпустити захоплених у Керченській протоці українських моряків, звучали застереження, що в разі невиконання морські судна РФ не пускатимуть у міжнародні порти.

«В цьому разі йдеться про можливість непрямого тиску. До того ж, Кремль повернув до України наших моряків в рамках обміну, уникнувши прямого виконання рішення трибуналу», – пояснив юрист.

У подібних випадках може використовуватися санкційний тиск або інші важелі впливу, але безпосередньо змусити державу ухвалити той чи інший закон ніхто не може. Щодо Мінських угод, протоколів, листів – вони навіть не мають статусу міжнародного права.

«Це такі політичні домовленості, які фактично, є, скажімо так, джентельменськими. Підписаний в Мінську лист не може зобов'язати Україну ухвалити будь-який закон. Це, найімовірніше, аргумент на користь того, щоб це зробити, але не підстава», – сказав Геннадій Дубов.

На його думку, проблема Мінських домовленостей полягає в тому, що в пунктах 9-12 не зрозуміло, що та в якій послідовності треба виконувати, звідси і різночитання.

«В українському законодавстві передбачено лише тимчасовий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО. А в Мінських угодах йдеться про те, що законодавство після виборів має бути постійним», – навів приклад юрист.

Основне питання полягає в тому, як юридично будуть наповнені подальші угоди. «Наприклад, питання про народну міліцію дуже суперечливе. З одного боку, це може бути дружинник, який регулює рух. А з іншого – хлопці з танками, «Градами», «Ураганами», «Торнадо». Теоретично і те, й інше – народна міліція, але за своїм змістом – різні речі. Щодо виборів, то геть не зрозуміло, що буде прописано, хто буде мати право голосувати, хто зможе висувати свої кандидатури, в яких судах можуть бути оскаржені результати? Сотні питань», – сказав Геннадій Дубов.

Юрист вважає, що по суті, Мінські угоди є дуже широкою рамкою, яка незрозуміло, чим буде наповнена. Залежно від цього може бути як перемога, так і зрада.

Нагадаємо, раніше ми розбиралися, яку ціну може заплатити Україна за завершення війни на Донбасі.

Також «Слово і Діло» писало, що Лавров назвав «формулу Штайнмаєра» поступкою.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО