Міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що українські суди оголосили близько 1700 вироків за корупційні злочини в 2017 році. З них 800 осіб відбувають покарання у в’язницях. При цьому в звіті міжнародної антикорупційної організації Transparency International за 2017 рік Україна посідає 130-134-те місце разом із Гамбією, Іраном, М’янмою та Сьєрра-Леоне. Держава набрала 30 балів зі 100, що на один пункт більше порівняно з попереднім роком. До слова, Петренко, який є лідером із виконання обіцянок в уряді, має намір створити в Україні Вищий антикорупційний суд. В АП планують, що суд запрацює вже до кінця 2018 року.
Політолог Володимир Цибулько зазначив, що наразі не йдться про топ-корупціонерів.
Дійсно, справа Мартиненка в суді, щодо справи групи Клименка завершене слідство, справу передали на вивчення, багато інших – також у судах, нагадав він.
З іншого боку, ми хочемо швидкого ефекту, а це інколи диктує більшою мірою політичні вироки, ніж правові, додав експерт.
«Слід розуміти, що ми живемо в жорстких конкурентних правових умовах, і якщо держава наухвалює швидких політичних рішень, то засуджені за цими рішеннями можуть поборотися за своє ім’я в Європейському суді з прав людини. За таких обставин як би не довелося відігравати всі сценарії, ще й компенсувати людям гроші», – підкреслив Цибулько.
«Часто апелюють до того, що дрібних хабарників засуджують, а топ-корупціонерів засудити складніше, але окреме питання в тому, кого вважати топ-корупціонером. Наприклад, заступник голови обладміністрації – це топ чи дрібний корупціонер? Адже серед засуджених є й такі», – уточнив він.
Політолог припустив, що ситуація із засудженням топ-корупціонерів та притягненням їх до відповідальності зміниться з появою Антикорупційного суду.
«Тоді вже не буде вибору. Державна система мусить не просто самоочищуватися, але й знаходити форми для жорсткого самоконтролю чиновників. Тут, з одного боку, є механізми, є система ProZorro, з іншого – електронні фінанси, які не дозволяють так нахабно красти. А ще репресивна машина має працювати. Свідомість не змінюється, лише технологічними інструментами не змінюється», – акцентував він.
На думку експерта у сфері антикорупційної політики Олександра Лємєнова, зміни можливі, якщо Антикорупційний суд буде створений на незалежній основі.
«Якщо суд буде створений за процедурою, за баченням, яке фігурує безпосередньо в АП, то в ньому немає жодного сенсу», – наголосив експерт.
При цьому він висловив сумнів, що суд запрацює до кінця 2018 року.
«Мають бути обрані принаймні третина суддів. Тому не раніше ніж на початку наступного року. Однак усе одно жодних вироків не варто чекати до наступних президентських виборів», – додав експерт.
Більше про те, як минулого року протидіяли корупційним діянням, – за посиланням.
Чи пам'ятаєте Ви, в яких злочинах підозрювали українських політиків? «Слово і Діло» пропонує непростий тест – згадати не лише фігурантів резонансних справ, а й суть звинувачень, які висували або хотіли висунути українським політикам, нардепам, міністрам, топ-чиновникам і суддям.
Також ми з'ясували, скільки отримують керівники антикорупційних органів.
Повне інтерв'ю з міністром юстиції Павлом Петренком – за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA