Річ у тім, що від партій потрібно вимагати, щоб вони йшли не з гаслами, а з програмою дій. Поки що ми від цього далекі. Дуже показовою в цьому плані стала остання сесія парламенту, яка мала гучну назву – осінь реформ.
Про це розповів політолог Валентин Гладких під час прес-конференції «Виконання передвиборчих обіцянок нардепами. З чим депутати підійшли до восьмої сесії».
«Впродовж «осені реформ» дійсно було проголосовано чимало важливих законопроектів. Однак, як виявилося, жодний проголосований законопроект упродовж минулої сесії жодним чином не співвідноситься з передвиборчими обіцянками тих політичних сил, які ці законопроекти підтримали», – констатував Гладких.
Виникає питання, як депутати декларують свої наміри щодо якогось законопроекту і як вони потім насправді голосують за нього, продовжив експерт.
«На практиці відбувається все зовсім не так, як було обіцяно», – додав він.
Реінтеграція Донбасу
Наприклад, показовою була позиція окремих політиків щодо законопроекту про реінтеграцію Донбасу, підкреслив політолог.
Він нагадав, що народний депутат Альона Шкрум пообіцяла, що проголосує за закон про реінтеграцію Донбасу, лише якщо там будуть враховані її вимоги.
«Йдеться про те, що Крим теж буде названий окупованою територією на рівні з Донбасом. По-друге, примус Росії до виконання міжнародних договорів та покладення на Росію зобов'язань держави-окупанта», – зазначив Гладких, звернувши увагу на те, що ці вимоги не були виконані, але тим не менш нардеп голосувала за документ.
Віддали голоси за законопроект і представники «Самопомочі», хоча свого часу Березюк обіцяв, що фракція проголосує за закон про реінтеграцію Донбасу за умови вказання часу війни, дня початку війни та зазначення окупованих територій, нагадав політолог.
Медична реформа
Друга показова ситуація впродовж «осені реформ» стосується медичної реформи.
«Зокрема, Ляшко взагалі називав реформу геноцидом. Слідом за ним таку риторику підтримали і його однопартійці», – акцентував Гладких.
Народний депутат України Ігор Мосійчук пообіцяв разом із «радикальною» фракцією докласти всіх зусиль, щоб зміни в медичній галузі, запропоновані урядом, не були запроваджені, нагадав експерт. Однак коли справа дійшла до голосування, РПЛ підтримала проект реформи, наголосив він.
Виборче законодавство
Окрема історія склалася довкола зміни виборчої системи, підкреслив політолог, зокрема, серед тих, хто обіцяв відкриті списки – Мельничук, Купрієнко, Герасимов, Грановський із БПП, але всі вони провалили обіцянки й не голосували.
Також, наприклад, Березенко, який сам обирався за мажоритаркою у виборчому окрузі, заявив, що домагатиметься впровадження пропорційної моделі виборів до Верховної Ради за відкритими списками, уточнив Гладких, але нардеп все одно не підтримав зміни до Виборчого кодексу.
Освітня реформа
Активно впродовж «осені реформ» педалювалася тема освітньої реформи, продовжив експерт.
«Дуже цікава історія склалася з Капліним, який запевнив, що не підтримуватиме освітню реформу, але проголосував за освітні законопроекти. Нардеп пояснив, що змінив думку, тому що до другого читання врахували його правки. Ось тільки виявилося, що він не подавав взагалі жодних правок», – зазначив він.
Пенсійна реформа
Одне з важливих досягнень «осені реформ» – пенсійна реформа, додав Гладких, однак історія голосувань була доволі показовою.
Він відзначив, що знову ж таки РПЛ була радикально налаштована не голосувати, але все одно підтримала пенсійні зміни.
Критикували пенсійний законопроект навіть у БПП. Так, Білоцерковець запевнив, що не готовий підтримувати пенсійну реформу (урядовий законопроект №6614), але чомусь змінив думку й проголосував, навів приклад експерт.
Мораторій на землю
Наступний блок питань «осені реформ» стосувався земельної реформи.
Бурбак запевнив, що фракція «Народного фронту» підтримуватиме продовження мораторію на продаж землі, а на практиці законопроект підтримала меншість, звернув увагу політолог.
«Пояснення просте. Зрозуміло, що скоро йти на вибори, а тема суперечливо сприймається в суспільстві, тому давайте зробимо вигляд, що ми проти. З іншого боку, ми ж сформували коаліційний уряд, ведемо перемовини з МВФ, то як же підемо проти позиції уряду?», – пояснив Гладких.
За його словами, було багато різних показових законодавчих ініціатив протягом «осені реформ», за які виступали політики, але потім дуже різко змінювали думку.
Опозиція та реформи
«Виявляється, що в опозиції бути вигідно. Вони вигадали собі хороше пояснення, чому не вдається виконати передвиборчі обіцянки. Все просто – потрібно мати владні повноваження. Коли прийдемо до влади, все буде інакше, а зараз наші ініціативи просто ігноруються. Звучить ніби й переконливо, але виявляється що жодних їхніх законопроектів немає», – підкреслив експерт.
Резюмуючи, він додав, що багато схожих відмазок звучить навіть від нардепів із коаліції.
«Слово і Діло» продовжує стежити за обіцянками політиків та чиновників. Раніше ми зясували, як депутати VIII скликання виконують програмні обіцянки.
У кого в Раді найвищий відсоток виконаних обіцянок, дивіться за посиланням.