Масовані російські атаки на енергетичну інфраструктуру та тривалі відключення електроенергії можуть вплинути на організацію навчального процесу в українських закладах освіти. Водночас масового переходу на дистанційне навчання очікувати не варто: університети вже мають досвід проведення онлайн-сесій, а для шкіл пріоритетом залишається очне навчання, передусім у початкових класах. Визначальними факторами будуть наявність укриттів, можливість забезпечити їх альтернативним живленням та умови для повноцінного навчання дітей.
Про це у коментарі «Слово і діло» розповіла співзасновниця ГО «Смарт освіта» Іванна Коберник.
За її словами, ситуацію з університетами та школами потрібно розглядати окремо, оскільки вони мають різні можливості й підходи до організації освітнього процесу. Зокрема, дистанційне проведення зимових сесій для багатьох університетів не є новою практикою. Натомість у школах онлайн-навчання залишається вимушеним рішенням, адже його ефективність, особливо для молодших учнів, суттєво обмежена.
Дистанційні сесії в університетах: питання академічної доброчесності залишається відкритим
За словами Коберник, перехід університетів на дистанційний формат узимку практикується вже не перший рік. Деякі заклади вищої освіти з листопада до кінця лютого організовують навчання онлайн не лише через безпекові ризики та відключення електроенергії, а й для економії коштів на опаленні. Серед них, зокрема, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Водночас дистанційне складання іспитів та заліків порушує питання академічної доброчесності. Хоча механізми контролю під час онлайн-оцінювання існують, їхнє запровадження в українських університетах залишається проблемою.
«Дотримання доброчесності в умовах дистанційного проведення сесій під великим питанням. Хоча механізми дотримання доброчесності при дистанційному оцінюванні є, але спробуйте їх запропонувати чи запровадити в українських університетах», – зазначила експертка.
Змішане навчання під час тривог: чому освітні втрати дітей можуть поглибитисяОлена Парфьонова пояснила, чому змішане навчання під час тривалих повітряних тривог може поглибити освітні втрати, як школи мають організувати навчання та що робити батькам, якщо через відключення світла діти не можуть долучатися до онлайн-уроків.
Як приклад Коберник навела практику одного з американських університетів, де дистанційне складання іспитів відбувається під багаторівневим контролем. Студенти повинні використовувати спеціальні камери з оглядом на 360 градусів, щоб екзаменатор міг перевірити приміщення, у якому вони складають тест або іспит. У кімнаті не повинно бути інших людей, крім випадків, коли йдеться про дітей віком до п'яти років.
Крім того, під час оцінювання студент має перебувати в полі зору камери так, щоб екзаменатор бачив його руки. На комп'ютері встановлюють спеціальне програмне забезпечення, яке надає можливість контролювати вміст екрана, закривати сторонні вікна та перевіряти, чи не використовує студент додаткові матеріали.
Окремо контролюється звук: мікрофон має бути постійно увімкнений, щоб екзаменатор міг почути сторонні підказки. Студентам також забороняють користуватися паперовими чернетками. Замість них дозволяють невелику маркерну дошку, яку після завершення іспиту потрібно стерти й показати екзаменатору.
«На столі не повинно бути нічого, крім води чи напою в прозорій чашці, а всі написи, включно з, наприклад, моделлю комп'ютера, мають бути закриті чи заклеєні. Ось в таких умовах справді можливе дотримання доброчесності при дистанційному оцінюванні. Але я не чула, щоб в українських університетах робили хоча б частину таких заходів», – пояснила Коберник.
Вона також звернула увагу, що для частини українських університетів дистанційний формат давно став звичним. Зокрема, це стосується закладів вищої освіти в регіонах, які межують із лінією зіткнення або регулярно зазнають російських обстрілів.
Результати соцопитування на тeму «Навчання під час повномасштабної війни»Близько 40 відсотків опитаних сімей, у яких є школярі, повідомили про наявність укриття зі значними недоліками (переповненість, відсутність вентиляції або зв’язку). Про наявність повністю обладнаного укриття повідомила третина респондентів.
«В Україні є великі університети, які працюють лише змішано чи дистанційно, наприклад Харківський чи Сумський національні університети або інші університети з регіонів, які межують із лінією зіткнення. І на їхніх дистанційних програмах навіть зростає кількість студентів – тобто запит на таку форму навчання є», – наголосила експертка.
Чому школам складніше перейти на дистанційне навчання
На відміну від університетів, у школах ситуація значно складніша. За словами Коберник, Міністерство освіти і науки повідомляє, що понад 8 тисяч українських шкіл працюють в очному або змішаному форматі. Однак можливості закладів організувати навчання безпосередньо в школах залежать від наявності укриттів та їхньої місткості.
Особливо важливо зберігати очне навчання для учнів молодших класів. Експертка наголошує, що дистанційна освіта для початкової школи є неефективною, що підтверджують як українські, так і міжнародні дослідження.
Тому, якщо школа має обмежену кількість місць в укритті, першочергово їх намагаються забезпечити саме для наймолодших учнів. Наступними за пріоритетністю є п'ятикласники, які переходять із початкової до середньої школи та адаптуються до предметної системи навчання.
Далі йдуть випускні 9-ті та 11-ті класи. Натомість учні 6–8-х і 10-х класів частіше опиняються на дистанційному навчанні.
«Якщо школа має обмежені можливості для організації навчання в укритті чи загалом дефіцит місць в укритті, то пріоритет надається саме початковим класам, щоб виводити їх на очне навчання. Наступний пріоритет – 5-і класи, які після початкової перейшли до середньої школи, в яких після першої вчительки з'являються різні вчителі. Їх за можливості також намагаються вивести в очне навчання, щоб привчити до предметного навчання», – пояснила Коберник.
За її словами, випускні класи також намагаються залишати в очному форматі, оскільки учням потрібно готуватися до завершення шкільної освіти та подальшого вступу. Найменше можливостей для очного навчання зазвичай залишається для учнів 6–8-х і 10-х класів.
Генератори у школах не гарантують безперервного навчання під час відключень
Ще одним важливим фактором, який впливатиме на формат навчання взимку, стала можливість забезпечити школи альтернативними джерелами електроенергії. Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру сама наявність укриття вже не гарантує, що заклад зможе продовжувати освітній процес під час тривалих відключень світла.
Як стан шкільного укриття впливає на рішення щодо очного навчання дитини: результати опитування24,5% батьків обрали дистанційне або змішане навчання дітей через проблеми з укриттям, а 26,5% готові обирати очний формат попри його стан.
Водночас офіційні дані Міністерства освіти і науки щодо забезпечення шкіл генераторами, на думку експертки, не відображають реальної ситуації. Зокрема, заяви про те, що 90% закладів можуть продовжувати освітній процес до восьми годин, не враховують низки важливих обставин.
Коберник пояснила, що статистика МОН ґрунтується переважно на інформації про наявність генераторів у школах. Однак сам факт їхньої наявності не означає, що обладнання здатне забезпечити повноцінну роботу закладу під час знеструмлення.
«МОН робить такі заяви, ґрунтуючись на наявності в школах генераторів. Але ця статистика не дає відповіді на питання, якої потужності цей генератор у школі, чи вистачає його хоча б, щоб заживити всі критичні потреби укриття, чи підключений він взагалі, чи забезпечений він пальним і чи є кому його обслуговувати», – зазначила співзасновниця ГО «Смарт освіта».
За її словами, для оцінки реальної готовності шкіл до тривалих відключень потрібно враховувати не лише кількість генераторів, а й технічні характеристики обладнання, його підключення, наявність пального та можливість обслуговування. «Тому ситуація може бути дуже різною навіть у сусідніх школах», – підсумувала Коберник.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»