Понад століття в ефірі: з чого складається і як працює українське телебачення сьогодні

Читати російською

Сьогодні Україна відзначає День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Завдяки їхній роботі українці по всьому світові залишаються на зв’язку у найскладніші моменти, а світ знає правду про події в Україні, яка же п'ятий рік охоплена великою війною. Наразі в Україні в державній мережі цифрового мовлення МХ-7 мають право мовити дев'ять телекомпаній. Разом з цифровим телевізійним мовленням функціонує супутникове мовлення, інтернет-ТБ і аналогове. Детальніше про те, з чого складається українське телебачення – на інфографіці «Слово і діло».

Структура українського телебачення. Скільки каналів працює в цифрі, на супутнику та в мережі – на інфографіці Слово і діло.
Структура українського телебаченняСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Історія свята ТБ

День працівників радіо, телебачення та зв’язку в Україні щороку відзначають 16 листопада. Дату обрали на честь першої передачі Українського радіо, яка пролунала в Харкові о 19:00 у 1924 році. Трансляція розпочалася зі слів: «Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків!». Історія українського телебачення розпочалася у листопаді 1951 року, коли запрацював Київський телецентр на Хрещатику. Того року 5–6 листопада в ефір вийшли перші кінофільми, а 7 листопада відбулася жива трансляція з вулиці. На офіційному рівні свято встановив другий президент незалежної України Леонід Кучма у 1994 році своїм указом № 667. Цим рішенням Україна відмовилася від радянського «Дня радіо» 7 травня на користь власного державного свята – 16 листопада.

У 1989 році почав роботу перший недержавний телеканал «Тоніс», а у 2015 році на базі державного мовника було створено незалежне Суспільне мовлення («UA:Перший»).

Телебачення в Україні зараз: цифрове, супутникове, аналогове та інтернет-ТБ

Українське цифрове телевізійне мовлення DVB-T/T2 складається з загальнонаціональних багатоканальних електронних комунікаційних мереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5, до якої входить 35 загальнонаціональних, 10 регіональних та 96 місцевих медіа. У свою чергу в межах державної мережі МХ-7 можуть мовити девять телекомпаній – Армія TV, Інтер Україна, Квартал TV, Ми – Україна, Рада, Світ+, Сонце+, УНІАН-2, Megogo Спорт. У межах місцевих телекомунікаційних мереж функціонують 7 регіональних та 51 місцеве медіа.

Також українці мають змогу користуватися інтернет-телебаченням ОТТ та IPTV, у якому наразі 86 медіа. Відповідно до звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, ОТТ та IPTV стає базовим інструментом доставки телевізійного та радіоконтенту, витісняючи супутникове та частково кабельне мовлення. У 2025 році зафіксовано подальше збільшення кількості суб’єктів, які поєднують діяльність у сегментах супутникового та ОТТ-мовлення. Така стратегія дає можливість скоротити витрати на супутникові потужності та розширювати охоплення аудиторії через інтернет. Супутникове телевізійне мовлення надає доступ до 75 медіа. Для забезпечення трансляції Україна використовує роботу семи супутників – ASTRA 4A, ASTRA-3C, ASTRA 5E, Hotbird-13 G, ASTRA 1G, Azerspace1, Türksat-3А.

Також в Україні працює аналогове телевізійне мовлення. Його використовують на прифронтових територіях і в районах, наближених до тимчасово окупованих територій. Зокрема, для Криму відкрито 96 телеканалів аналогового мовлення, а для чотирьох регіонів на ТОТ – 78.

Зазначимо, що вже не перший рік не лише Україна бореться з інформаційною війною рф. Низка держав заборонили мовлення деяких або всіх російських пропагандистських телеканалів на своїй території. Які саме – на нашій інфографіці.

Нагадаємо, раніше ми досліджували, скільки держава витрачає на фінансування телеканалу «Рада», а також скільки грошей витрачали з бюджету на контент марафону та іномовлення від початку російського вторгнення.

Ще ми розповідали, які рішення ухвалює Нацрада з питань телебачення і радіомовлення.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: