Боротьба з міжнародною корупцією, SEPA та соціальне житло: чим відзначився пленарний тиждень Ради

Читати російською

Український парламент пропрацював у пленарному режимі з 9 по 13 листопада, розглядаючи євроінтеграційні та бюджетні законопроєкти. Зокрема, протягом тижня народні депутати проголосували 7 постанов та 21 законопроєкт, ухваливши низку рішень для виконання угод з ЄС та програми Ukraine Facility. Детальніше про результати пленарного тижня Верховної ради 9-13 листопада – на інфографіці «Слово і діло».

Протягом минулого пленарного тижня Верховна рада проголосувала 7 постанов та 21 законопроєкт. Із них було ухвалено 10 – за основу та 18 – в цілому. Також триває підготовка держбюджету-2027 до фінального голосування, бюджетний комітет опрацював поправки народних депутатів.

Народні депутати з 9 по 13 листопада проголосували 7 постанов та 21 законопроєкт, ухваливши низку рішень для виконання угод з ЄС та програми Ukraine Facility. Детальніше – на інфографіці Слово і діло.
Робота Верховної Ради 9-13 листопада 2026Слово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

За основу Рада підтримала законопроєкт №14327-д про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Законодавчі зміни спрямовані на приведення українського законодавства у сфері фінансового моніторингу у відповідність до стандартів ЄС та FATF. Також за основу ухвалили законопроєкт №16125,який стосується вдосконалення корпоративного управління на державних підприємствах та створення професійних наглядових рад за стандартами ОЕСР.

Серед ухвалених ініціатив в цілому був президентський законопроєкт № 15056 про внесення змін до Кримінального кодексу України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Документ запроваджує кримінальну відповідальність за підкуп іноземних посадових осіб та міжнародних парламентарів, а також поширює дію кримінального законодавства України на випадки такого підкупу за межами держави.

Перекази в євро можуть подешевшати: що зміниться для українців після приєднання до SEPAФінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснив, як приєднання України до SEPA вплине на вартість міжнародних переказів, чи зможуть українці за кордоном дешевше надсилати гроші додому та які кроки ще потрібні для запуску системи.

Також Рада спростила процедуру банкрутства для мікро- та малого підприємництва (законопроєкт №15024 про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва).

Ще ВР спростила адміністрування ПДВ для бізнесу (законопроєкт №16037-д). Це рішення підтримали 273 народних депутати. Документ передбачає збільшення порогового значення для проведення документальної позапланової перевірки з питань декларування бюджетного відшкодування та від'ємного значення ПДВ з 100 тис. грн до 1 млн грн, а також надання ФОП-платникам ПДВ права самостійно обирати квартальний або місячний звітний період.

Крім того, розширюється функціонал електронного кабінету платника через попереднє автоматичне заповнення податкової звітності й накладних та дозволяє складати зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця у разі постачання неплатникам ПДВ.

Також Рада проголосувала проєкт закону №15555 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України. Метою закону є приведення порядку розкриття банківської таємниці, отриманої НБУ від органу банківського нагляду іншої держави (зокрема держав-членів ЄС), у відповідність до європейських стандартів.

У списку ухвалених в цілому ініціатив – законопроєкт про внесення змін до закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» щодо відновлення дії окремих норм під час воєнного стану та вдосконалення моніторингу державної допомоги. Згідно з документом, відновлюється застосування окремих положень законодавства у сфері державної допомоги бізнесу, дія яких була призупинена або змінена після початку повномасштабного вторгнення. Також підвищено поріг для звичайної незначної державної допомоги – з 200 000 до 300 000 євро. Для допомоги на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес (ПЗЕІ), встановлено поріг у 750 000 євро.

Також слід виділити, що Верховна рада ухвалила закон, який запустить соціальну оренду житла в Україні (законопроєкт № 0403 про ратифікацію Фінансової угоди та Угоди про інвестиційний грант між Україною та Європейським інвестиційним банком на проєкт Створення соціального житла в Україні). Загальний обсяг фінансування за цими угодами становить 100 млн євро – по 50 млн євро кредитних і грантових коштів. Угоди було підписано ще 25 червня в Гданську, а їхня ратифікація потрібна для набрання документами чинності. Як зазначила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, кошти ЄІБ спрямують на забезпечення доступу до якісного та доступного житла для вразливих груп населення через розвиток системи соціального житла.

Ще депутати звернулися до парламентів та урядів іноземних держав про приєднання до Коаліції укриттів цивільного захисту для підтримки розбудови інфраструктури фонду захисних споруд цивільного захисту в Україні. Передусім у зверненні наголошується на необхідності посилення захисту цивільного населення України в умовах триваючої збройної агресії російської федерації та систематичних атак на цивільну інфраструктуру.

Також народні обранці внесли зміни у склад двох ТСК – щодо розслідування незаконної забудови, земельних зловживань і порушень житлових прав військовослужбовців та ВПО та з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями рф проти журналістів та інших працівників медіа.

Рада ратифікувала угоду про участь України в Космічній програмі ЄСУ четвер, 12 листопада, Верховна Рада ратифікувала угоду про участь України в Космічній програмі Євросоюзу.

12 листопада Рада ухвалила в цілому проєкт постанови про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Мета цієї ініціативи – створити передумови для того, щоб РНБО запровадила персональні санкції проти депутатів усіх регіональних парламентів (законодавчих зборів суб'єктів) рф.

Того ж дня ВР ухвалила закон про приєднання України до Угоди між Європейським співтовариством з атомної енергії (Євратом) та державами, що не є членами Європейського Союзу, щодо участі останніх у домовленостях щодо раннього обміну інформацією у випадку радіаційної аварії (ECURIE). Це є частиною євроінтеграційних обов'язків України (зокрема в межах переговорів за розділом 15 «Енергетика»). Система ECURIE забезпечує оперативне офіційне інформування та ранній обмін даними між компетентними органами у разі радіаційних аварій на ядерних реакторах, об'єктах паливного циклу, під час транспортування ядерних матеріалів чи аварій із використанням радіоізотопів. А в умовах російської агресії та загроз ядерним об'єктам (зокрема окупованій Запорізькій АЕС) це створює додатковий прямий канал безпекової комунікації з ЄС.

13 листопада у Верховній раді відбулася традиційна година запитань до уряду, під час якої урядовці звітували перед депутатами. Зокрема, з трибуни відповідав на запитання прем'єр Сергій Корецький, анонсувавши можливий перерахунок комуналки для тих, кому опалення не подали вчасно через атаки рф. Також він припустив, що ціни на пальне на українських АЗС скоро можуть дещо знизитися.

Третій пленарний тиждень поточного місяця у Раді запланований на 23–27 листопада.

Нагадаємо, раніше ми дослідили, як народні депутати голосували за провалені законопроєкти, від яких залежить фінансування України. Також ми зібрали підсумки майже семи років заборони кнопкодавства у ВР.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: