Станом на жовтень 2026 року 44 відсотки українців стали вважати Польщу непередбачуваним та складним сусідом, проти 38 станом на червень. Також варіант «стратегічний партнер» у жовтні обрало на 5% менше, ніж влітку.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 жовтня по 1 листопада 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Таким чином, аналіз сприйняття Польщі станом на жовтень 2026 року свідчить про переважання стримано-критичних оцінок: найчастіше респонденти сприймають сусідню країну як непередбачуваного та складного сусіда (44%), тоді як позицію про стратегічне партнерство виключно з прагматичних інтересів поділяють 22% опитаних.
Нейтральний статус («звичайний сусід») обирають 15% учасників опитування, а про наявність економічної чи політичної конкуренції зазначають 13% респондентів.
Напруженість у взаєминах відображається і в наявності помітного негативного та позитивного полюсів: 12% респондентів вбачають у Польщі прихованого чи потенційного ворога, тоді як сприйняття її як близького друга та надійного союзника зберігається лише у 7% опитаних, водночас 1,5% респондентів вказали власний варіант, а 13% вагалися з відповіддю.
Динаміка з червня по жовтень 2026 року демонструє помітне охолодження у ставленні та зростання тривожності щодо дій сусідньої держави:
Зростання критичності та настороженості – за 4 місяці частка респондентів, які вважають Польщу «непередбачуваним та складним сусідом», зросла на 6% (з 38% до 44%). Одночасно на 3% збільшилася частка тих, хто вбачає в ній прихованого чи потенційного ворога (з 9% до 12%).
Зниження позитивного та прагматичного контексту – частка оцінок Польщі як «близького друга та надійного союзника» скоротилася з 11% до 7%, а сприйняття її як «стратегічного партнера з прагматичних міркувань» зменшилося з 27% до 22%.
Зменшення акценту на конкуренції при стабільності оцінок щодо нейтральних відносин – уявлення про Польщу як про економічного та політичного конкурента знизилося з 18% до 13%, тоді як частка оцінок у категорії «звичайний сусід з нейтральними відносинами» залишилася практично незмінною (15% у жовтні проти 14% у червні).
Статеві особливості
Чоловіки демонструють більшу схильність оцінювати взаємини через призму раціональних інтересів та суперництва – вони частіше обирають варіанти «стратегічний партнер з прагматичних міркувань» (26% проти 19% серед жінок та 22% загалом) та «економічний і політичний конкурент» (17% проти 10% серед жінок та 13% загалом).
Жінки, у свою чергу, дещо рідше бачать у Польщі близького друга та надійного союзника (5% проти 9% серед чоловіків) та частіше вагаються з відповіддю (17% проти 9% серед чоловіків). Оцінка Польщі як «складного сусіда» є практично однаковою серед обох статей (45% чоловіків та 44% жінок).
Вікові відмінності
Молодь (18–29 років) демонструє найвищий рівень тривожності та натягнутості відносин – кожен п’ятий представник цієї вікової групи (20% проти 12% загалом) вбачає у Польщі прихованого чи потенційного ворога, одночасно молодь частіше обирала позицію нейтралітету («звичайний сусід» 22% проти 15% загалом), але рідше помічають елементи економічної та політичної конкуренції (9% проти 13% загалом).
Група 30–44 роки демонструє найнижчий показник прагматичного партнерства (17% проти 22% загалом) при підвищеній частці невизначених (18% проти 13% загалом).
Респонденти віком 45–54 роки найчастіше покладають на Польщу ярлик «непередбачуваного та складного сусіда» – 54% (максимальний показник серед усіх вікових груп при 44% загалом).
Старше покоління (55 років і старше) вирізняється найвищою прагматичністю: 28% обирають варіант «стратегічний партнер, виключно з прагматичних інтересів» (проти 22% загалом), а частка тих, хто бачить у Польщі прихованого чи потенційного ворога, у цієї групи є найменшою (9% проти 12% загалом).
Регіональна специфіка
Київ суттєво вирізняється високим прагматизмом та розумінням конкуренції – майже третина киян (32% проти 22% загалом) бачить у Польщі стратегічного партнера (виключно з прагматичних інтересів), а 19% оцінюють її як економічного та політичного конкурента (найвище по країні проти 13% загалом). При цьому лише 29% респондентів зі столиці називають Польщу «непередбачуваним і складним сусідом» (найнижчий показник проти 44% загалом).
Схід та Південь виказують вищу критичність до сусідньої держави: по 50% респондентів цих регіонів оцінюють Польщу як складного та непередбачуваного сусіда (проти 44% загалом). На Сході та Півдні також зафіксовано високі показники оцінки Польщі як політичного і економічного конкурента (по 18% проти 13% загалом). При цьому на Півдні найменша частка тих, хто бачить нейтральні відносини: звичайний сусід, з яким у нас нейтральні відносини – лише 8% проти 15% загалом. На Сході зафіксовано найменшу частку тих, хто сприймає Польщу як близького друга та надійного союзника (4% проти 7% загалом).
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати восьмої хвилі власного соціологічного опитування. Четверта частина присвячена ставленню українців до Польщі та рішенню Львівської облради провести рік Романа Шухевича.
Також соціологи з’ясували, як українці ставляться до підвищення податків для всіх заради фінансування Збройних Сил України.
В у коментарі «Слово і діло» політичний експерт, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик висловив думку, що політичне протистояння між президентом Польщі Каролем Навроцьким та урядовою коаліцією має внутрішні причини й не пов'язане безпосередньо з Україною. Однак українська тема вже стала одним з інструментів політичної боротьби в Польщі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»