Шукати опору в Європі, а не сперечатися з Трампом: що українці радять президентові

Більша половина українців (51,5%) вважає, що президент Володимир Зеленський у разі незгоди з діями адміністрації Дональда Трампа має шукати опору в Європі та менше зважати на Вашингтон або відкрито й публічно критикувати політику США.

Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 жовтня по 1 листопада 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Таким чином, загалом 51,5% респондентів виступають за активну протидію або диверсифікацію партнерств.

Водночас 23% наполягають на відкритій та публічній критиці, оскільки «мовчання сприймають як слабкість».

Натомість обережнішу лінію поведінки підтримують сумарно 28,5% опитаних: 20,5% вважають за необхідне уникати будь-яких конфліктів через критичну залежність від зброї та розвідданих США, а 8% пропонують висловлювати незгоду виключно непублічно (за зачиненими дверима).

Кожен п’ятий респондент (20%) вагається з визначенням оптимальної дипломатичної стратегії.

Також соціологи зазначають, що старші вікові групи, кияни та опитані з Центру частіше висловлюються за переорієнтацію на Європу.

А на Півдні та серед молоді частіше орієнтують керівництво держави на уникнення будь-яких конфліктів із Вашингтоном або на висловлення незгоди виключно в непублічному форматі.

Статеві особливості

Чоловіки відносно частіше за жінок вважають за необхідне уникати будь-яких конфліктів із США (23% проти 19% серед жінок), а також удвічі частіше обирають непублічне висловлення незгоди за зачиненими дверима (11% проти 5% серед жінок при 8% загалом). Водночас майже кожна четверта жінка вагається з відповіддю (23% проти 17% серед чоловіків).

Вікові відмінності

Молодь (18–29 років) значно рідше за інші вікові категорії підтримує стратегію пошуку опори в Європі (17% проти 28,5% загалом), але при цьому найчастіше обирає як уникнення будь-яких конфліктів (26% проти 20,5% загалом), так і непублічну незгоду за зачиненими дверима (13% проти 8% загалом).

У групі 30–44 роки зафіксовано найвищий рівень невизначеності (25% проти 20% загалом).

Респонденти віком 45–54 роки та 55 років і старше найчастіше очікують від президента переорієнтації на Європу (по 33% проти 28,5% загалом), причому в групі 45–54 роки також фіксується найвищий запит на відкриту та публічну критику Вашингтона з боку керівництва держави (27% проти 23% загалом).

Регіональна специфіка

Південь демонструє суттєво вищу орієнтацію на уникнення будь-яких конфліктів із США через залежність від постачання зброї та розвідки (29% проти 20,5% загалом), водночас тут нижчими є частки бажаючих шукати опору в Європі (23% проти 28,5% загалом) та вдаватися до відкритої критики (19% проти 23% загалом).

Північ характеризується підвищеним рівнем невизначеності – частка тих, кому важко відповісти, становить 26% проти 20% загалом, а також меншою часткою прихильників уникнення конфліктів (16% проти 20,5% загалом).

Київ та Центр вирізняються підвищеною прихильністю до європейського вектора – пошук опори в Європі підтримують 33% у Києві та 32% у Центрі (проти 28,5% загалом), водночас у Києві зафіксовано мінімальний рівень вагань (12% проти 20% загалом).

Схід відрізняється вищою підтримкою як непублічного відстоювання позиції за зачиненими дверима (12% проти 8% загалом), так і відкритої критики (27% проти 23% загалом).

Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати восьмої хвилі власного соціологічного опитування. Третя частина присвячена відносинам України зі США, ударам по російських НПЗ та довірі до міжнародних лідерів.

Зокрема, соціологи з’ясували, що майже третина українців (31%) категорично виступають проти будь-якого мораторію на удари по російських нафтопереробних заводах, вважаючи їх головним важелем тиску на росію. Водночас загалом 71,5% опитаних не підтримують безумовного припинення атак на російські НПЗ.

Крім цього стало відомо, що Україна відхилила нову пропозицію адміністрації президента США Дональда Трампа щодо зміни адміністративних кордонів, яка мала допомогти розблокувати мирні переговори з росією. Американський план передбачав можливість формального визнання москвою контролю над Донбасом без передачі росії міст, які залишаються під контролем Києва.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.