Європейська комісія оприлюднила щорічний Звіт щодо України та ще 9 країн за 2026 рік, який є складовою Пакета розширення Євросоюзу. Документ містить детальний аналіз виконання критеріїв вступу, оцінку реформ за період з вересня 2025 по вересень 2026 року та окреслює пріоритетні завдання на наступний рік.
Документ розміщено на офіційному сайті Європейської комісії.
Так, за оцінкою брюссельських аналітиків, Україна продовжує демонструвати стійку відданість євроінтеграційному курсу, зберігає функціональність демократичних інститутів та успішно адаптує національне законодавство до норм ЄС (EU acquis) в умовах повномасштабної російської агресії та воєнного стану.
Переговорний процес
Після завершення двостороннього скринінгу восени 2025 року переговорний процес суттєво прискорився:
15 червня 2026 року офіційно відкрито Кластер 1 («Основи процесу вступу»);
14 липня 2026 року відкрито Кластер 6 («Зовнішні відносини»);
13 жовтня 2026 року відкрито Кластери 2 («Внутрішній ринок») та 3 («Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»).
Наразі Єврокомісія оцінює всі інші переговорні кластери як повністю готові до відкриття. Для прискорення виконання проміжних бенчмарків у жовтні 2026 року Україна та ЄК створили спільну Робочу групу (Task Force).
Демократичні інституції та вибори
У Брюсселі також відзначили стабільну роботу Верховної Ради та уряду. Водночас у звіті звертається увага на періодичне уповільнення законодавчого процесу та необхідність гарантування прав парламентської опозиції.
Майже половина громадян ЄС підтримують швидкий вступ України до блоку – опитуванняУ Європейському Союзі 47 відсотків населення згодні, щоб Україна приєдналась до ЄС за пришвидшеним сценарієм. Водночас більша половина європейців – проти швидкого вступу.
Щодо післявоєнного виборчого процесу: хоча проведення виборів під час воєнного стану заборонене законом, ЦВК та профільна робоча група парламенту провели підготовчу роботу відповідно до рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ.
Серед першочергових завдань ЄК назвала оновлення складу Центральної виборчої комісії, чий 7-річний термін повноважень вичерпався у жовтні 2026 року.
У Брюсселі заявили, що в Україні продовжує діяти активне громадянське суспільство, а окремі зафіксовані інциденти тиску на активістів «мають розслідуватися».
Ключові реформи
Державне управління. Зафіксовано «добрий прогрес». Ухвалено Стратегію реформування ДУ та управління публічними фінансами на 2026–2030 роки, а також відновлено конкурсний відбір держслужбовців із перевіркою доброчесності. Наступний крок – повне відновлення конкурсів через єдиний портал вакансій.
Судова система та верховенство права. Сфера перебуває на рівні між «деяким» і «помірним» прогресом. Серед досягнень – відновлення кворуму ВРП (19 із 21 члена) та формування нової Ради суддів України. Головні пріоритети: прискорення заміщення понад 2500 вакансій суддів, кваліфікаційне оцінювання за участі ГРД, залучення міжнародних експертів до відбору членів ВККС та ВРП, а також реформа Прокуратури та адвокатури.
Боротьба з корупцією. Відзначено високу операційну ефективність НАБУ, САП та ВАКС, зокрема під час розслідування резонансних справ у сфері енергетики та оборони (операція «Мідас»).
Ключові вимоги на 2027 рік: ухвалення нової Державної антикорупційної програми на 2026–2030 роки, скасування автоматичного закриття справ за «строками досудового розслідування» (так званих «правок Лозового») та розширення підслідності НАБУ.
Економіка
У макроекономічному блоці ЄК вказує на «деякий прогрес». У 2025 році зростання реального ВВП сповільнилося до 1,8% (проти 3,2% у 2024 році) через удари по енергетиці та несприятливі погодні умови для агросектору. Попри розширення дефіциту поточного рахунку до 15,6% ВВП, міжнародні резерви Нацбанку залишаються на стабільному рівні завдяки зовнішньому фінансуванню.
Тим часом висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що Україна продовжує масштабні реформи попри повномасштабну російську агресію.
«Україна проводить масштабні реформи під російськими бомбами. Жодна країна-кандидат раніше не здійснювала реформ такого масштабу в умовах війни. І це заслуговує на визнання», – сказала вона.
За словами Каллас, досягнутий Києвом прогрес дає підстави прискорити переговорний процес.
«З огляду на прогрес України ми повинні перейти до відкриття всіх переговорних кластерів до кінця року», – зазначила Каллас.
Нагадаємо, нещодавно медіа писали, нібито Європейська комісія готує обережніший план переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. Документ передбачає завершення переговорів лише за сімома напрямами у 2027 році без визначення конкретної дати членства.
Водночас прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Україна розраховує відкрити до кінця року всі переговорні кластери про вступ до ЄС.
А міністр аграрної політики України Тарас Висоцький заявив, що Київ не може погодитися на модель членства у Європейському Союзі, якою обмежуватиметься продаж окремих харчових продуктів до країн блоку на постійній основі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»