У суботу, 31 жовтня, у Німеччині очікуються масштабні молодіжні протести. Організатори розраховують, що до акцій у 34 містах країни долучаться понад 165 тисяч людей. Серед головних вимог – покращення освіти, зниження вартості життя та відмова від обов'язкової військової служби.
Про це повідомляють Reuters та dpa.
Що виводить людей на вулиці у 2026 році: причини протестів у країнах світуПротестні настрої у країнах світу. На інфографіці – де тривають мітинги у 2026 році і з якої причини.
Протести організовує рух Gen Z regelt («Покоління Z бере справу у свої руки»), який виник кілька тижнів тому. Акції заплановані, зокрема, у Берліні, Франкфурті, Мюнхені та Кельні.
Учасники виступають проти запровадження обов'язкової військової служби та вимагають збільшити інвестиції в освіту, соціальний захист і систему охорони здоров'я, а також посилити боротьбу зі зміною клімату.
Організатори наголошують, що виступають виключно за мирні демонстрації та відкидають будь-які прояви насильства. Вони також закликають не приносити на акції зброю та скляні предмети, не провокувати поліцію і не використовувати екстремістську символіку.
Водночас німецькі правоохоронці попереджають про можливі спроби радикальних угруповань скористатися протестами. За даними МВС Німеччини, до закликів долучаються представники частини ліворадикального середовища та окремі групи, пов'язані з іноземним екстремізмом.
На тлі можливих заворушень деякі магазини на берлінському бульварі Курфюрстендамм заздалегідь закриваються або захищають вітрини дерев'яними щитами. Побоювання посилилися після протестів у Франції, які цього місяця супроводжувалися погромами, мародерством і підпалами.
Міністр внутрішніх справ федеральної землі Гессен Роман Позек закликав не допускати повторення французького сценарію в Німеччині. Водночас німецькі органи безпеки заявили, що не отримували інформації про конкретні заклики до насильства під час запланованих акцій.
Як відомо, цього року молодіжні протести охопили низку європейських країн. Зокрема, у Сербії студентський рух відіграв важливу роль у політичних змінах, а у Франції демонстрації переросли в масові заворушення.
Нагадаємо, нещодавно у столиці Чехії Празі тисячі людей вийшли на акцію протесту проти планів уряду змінити систему фінансування та управління суспільними мовниками. Протести відбулися після того, як депутати попередньо підтримали відповідний законопроєкт під час нічного голосування.
А 24 жовтня у Парижі та інших містах Франції під час демонстрацій проти зростання вартості життя сталися сутички. Правоохоронці затримали близько тисячі людей.
Крім того, щонайменше 128 осіб були затримані внаслідок масових заворушень та погромів на тлі протестів у центрі Барселони, ще 15 правоохоронців постраждали.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»