Обмеження бронювання до 85% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств оборонно-промислового комплексу може негативно вплинути на виробництво озброєння, оскільки втрата навіть частини фахівців із дефіцитними компетенціями здатна порушити роботу цілих виробничих ланцюгів. Водночас для запобігання зловживанням потрібно перевіряти реальну діяльність підприємств і виконання ними оборонних контрактів, а не запроваджувати загальне обмеження, яке може зачепити виробників, що справді працюють на потреби війська.
Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловила заступниця директора з питань взаємодії з індустрією Української ради зброярів Марія Шамота.
«На ОПК припадає максимум 10% усіх заброньованих в Україні. Тому, з одного боку, 15% – це дуже незначна цифра в масштабах держави. А от у масштабах підприємства вилучення людей із виробничого процесу може мати катастрофічні наслідки.За нашими даними, окремі підприємства ОПК за останні роки збільшили власні спроможності у 4–8 разів, а в окремому випадку – більш ніж у 16 разів. При цьому виробництво часто зростало значно швидше за чисельність персоналу. Тобто нинішнє масштабування та результати, які підприємства ОПК забезпечують на фронті, багато в чому тримаються на вже сформованих і навчених командах», – пояснила Шамота.
Зміни в системі бронювання військовозобов'язаних у 2026 роціУряд збільшив вимоги до середньої зарплати на критично важливих підприємствах та запускає регулярне оновлення критеріїв критичності. Детальніше про зміни в системі бронювання – на інфографіці.
Вона наголосила, що наслідки обмеження бронювання можуть бути особливо відчутними, якщо його втратять працівники, яких складно швидко замінити.
«Наслідки подібного нововведення можуть бути негативними, адже бронювання втратять інженери, технологи, оператори обладнання, фахівці з контролю якості або інші працівники з дефіцитними компетенціями. Таких людей неможливо швидко замінити. Ризик стосується не лише великих виробників, а й субпідрядників та постачальників компонентів: випадіння одного критичного вузла може вплинути на весь виробничий ланцюг», – зазначила представниця Української ради зброярів.
Як запобігти зловживанням із бронюванням в ОПК
Шамота вважає, що для протидії фіктивному працевлаштуванню та іншим можливим зловживанням держава має використовувати механізми перевірки підприємств, зокрема підтвердження виконання оборонних контрактів і постачання продукції.
«Для виконавців державних оборонних контрактів процедура вже передбачає підтвердження контрактів і постачання продукції. Ці дані мають бути основою для контролю. Водночас потрібно враховувати специфіку нових команд, які ще розробляють і випробовують вироби, та виробників комплектуючих. Якщо є ознаки фіктивного працевлаштування чи продажу бронювання – потрібні перевірка й відповідальність конкретних організаторів. Але загальне обмеження бронювання до 85% саме по собі зловживань не усуне. Воно може позбавити реальне виробництво фахівців, від яких залежить виконання замовлення», – наголосила експертка.
Бронювання, мобілізація та обмін даними: що змінилосяНові правила бронювання військовозобов’язаних для критично важливих підприємств, актуальні правила оформлення та продовження відстрочок від мобілізації – на інфографіці.
На її думку, державна політика має одночасно забезпечувати контроль за використанням бронювання та збереження кадрового потенціалу оборонної промисловості.
«Завдання держави – виявляти фіктивні підприємства й водночас зберігати команди, які забезпечують військо зброєю. У будь-якому випадку головне, аби процес підтвердження критичності був швидким і прогнозованим», – підсумувала Шамота.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»