Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про Український національний пантеон», який буде розміщено на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Про це йдеться у картці законопроєкту, опублікованій на сайті Верховної Ради.
Що таке Український національний пантеон і кого там вшановуватимутьРада підтримала заснування Українського національного пантеону. Що відомо про майбутній меморіальний комплекс у Києві – на інфографіці «Слово і діло».
Зазначається, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
«Пантеон є загальнонаціональним місцем пам'яті Українського народу, місцем ушанування найвидатніших представників української нації, які зробили винятковий, історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення і розбудову Української держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення української літературної мови, розвиток громадянського суспільства або релігії», – йдеться у документі.
Як уточнюється, пантеон розташовується у Києві і є об'єктом права державної власності та не підлягає приватизації або передачі в оренду.
У Пантеоні здійснюється вшанування найвидатніших представників української нації шляхом почесного їх перепоховання, встановлення кенотафів (символічних надмогильних споруд або пам'ятників, у яких немає тіла чи останків померлих) та інших форм ушанування найвидатніших представників української нації.
Юридичну особу, яка здійснюватиме управління Пантеоном, утворює або визначає уряд.
«Розроблення проекту Пантеону здійснюється виключно на конкурсній основі за результатами проведення відкритого міжнародного або відкритого Всеукраїнського конкурсу, замовник якого визначається Кабінетом Міністрів України», – йдеться у тексті.
Також для ухвалення рішень щодо поховання або перепоховання таких осіб передбачається створення спеціальної комісії, яка розглядатиме відповідні питання та залучатиме до роботи істориків, науковців, представників органів влади та інших фахівців.
Документ також визначає випадки, коли може проводитися перепоховання, зокрема якщо останки видатної особи перебувають за кордоном або якщо виникає необхідність вшанувати її на найвищому державному рівні. Для частини випадків встановлюється вимога, щоб із дня смерті особи минув певний строк.
Нагадаємо, 28 червня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про Український національний пантеон для вшанування видатних постатей нашої історії. Уже 1 липня Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт, який передбачає заснування пантеону.
Згодом, 4 липня Кабінет міністрів схвалив розміщення Українського національного пантеону на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Раніше в УІНП пояснили, чому Шевченка, Франка та Лесю Українку не перепоховають у Національному пантеоні.
Окрім цього, нещодавно на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали останки полковника Армії УНР та першого голови ОУН Євгена Коновальця.
Також раніше на Національному військовому меморіальному кладовищі відбулося перепоховання полковника Армії УНР та голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»