У Польщі почастішали випадки агресії щодо українців – лише протягом літа резонансні напади на українських громадян трапилися у Кракові, Познані, Вроцлаві, Плоцьку, Бидгощі та інших містах. Жертвами насилля ставали як дорослі українці, так і діти, а також навіть ті, хто хотів заступитися за українських біженців. Наприкінці липня у Польщі вперше ухвалили резолюцію проти антиукраїнських настроїв, а також створили спецгрупи прокурорів для протидії злочинам на ґрунті ненависті. А на початку серпня у десятках міст Польщі відбулися акції «Не будь байдужим» проти сплеску насильства щодо українців. «Слово і діло» вирішило поцікавитися офіційною статистикою – скільки українців у Польщі потерпіли від шахрайства, крадіжок, а також злочинів на ґрунті ненависті за останні три роки.
Шахрайство, крадіжки, злочини на ґрунті ненависті: 2024, 2025, пів року 2026
Станом на кінець червня поточного року всього у Польщі, за даними «Rzeczpospolita», 5130 українців потерпіли від різних видів злочинів. Станом на кінець червня 2025 року таких було навіть трохи більше – 5280. Загалом жертвам шахраїв 2025 року стали 2226 громадян України, які проживають у Польщі. За перше півріччя 2026 року таких було 1151.
Від крадіжок минулого року у Польщі потерпіли 1856 українців, а за перші шість місяців поточного року – 800.
Окремою темою є заяви про «злочини на ґрунті ненависті» проти українців. У 2024-му польські правоохоронці зафіксували 267 таких звернень, у 2025-му – 275. З січня по червень поточного року надійшло 180 заяв від громадян України, які заявили про вчинені щодо них злочини на ґрунті ненависті
Резонансні випадки нападів на українців у Польщі влітку-2026
Окремі резонансні випадки отримали розголос через польскі та українські медіа. Так, у липні у польському місті Познань правоохоронці затримали двох чоловіків, які, за даними слідства, влаштували провокацію біля офісу української компанії. Вони намагалися потрапити всередину приміщення та вимагали перевірити, чи підтримують працівники Степана Бандеру.
Також у липні у мережі з'явилося відео, на якому у польському місті Бєльсько-Бяла громадянин Польщі в автобусі публічно ображав трьох громадянок України , серед яких були дві 11-річні дівчинки. Поліція його затримала, а прокуратура висунула обвинувачення.
Того ж місяця у польському Плоцьку чоловік напав на 15-річного підлітка з України та його подругу в автобусі через те, що вони спілкувалися українською мовою.
У польському місті Познань у липні невідомі побили 60-річного чоловіка після того, як він заступився за українського хлопчика, якого ображали в трамваї. Внаслідок нападу чоловік отримав травми та скаржився на провали в пам'яті, він звернувся до поліції.
На початку серпня у Кракові чоловік напав та почав ображати українську пару, а через два дні сам прийшов до поліції. Справу розслідують за фактом образ на національному ґрунті.
Також у липні у польському Вроцлаві двоє чоловіків жорстоко побили українську пару, ймовірно, через їхнє походження та український акцент. Постраждалі отримали травми. Польська поліція затримала підозрюваних у побитті. В МЗС України закликали провести повне та неупереджене розслідування щодо нападу.
На початку серпня у Люблінському воєводстві вандали пошкодили меморіал на честь загиблих українських воїнів в урочищі Білосток. Посольство України наголосило на неприпустимості осквернення місць пам'яті.
Один з останніх резонансних випадків трапився у польському місті Бидгощ – двоє дорослих напали на 14-річну українку та її 12-річного брата через те, що діти розмовляли між собою українською мовою. Поліція розшукала і затримала нападників. Ними виявилися 46-річна жінка та 34-річний чоловік. Жінці висунули обвинувачення.
На тлі цих та інших подібних інцидентів у прокуратурі Польщі створили спеціалізовані групи для розслідування злочинів на ґрунті національної ненависті, підготувавши понад 100 відповідних фахівців.
А вже 9 серпня у 22 містах Польщі (зокрема – у Варшаві, Кракові, Гданську, Познані, Вроцлаві, Катовіце, Жешуві, Любліні, Лодзі, Щецині, Білостоці та Кельцях) пройшли масові акції проти хвилі насильства щодо українців та інших меншин під гаслом «Не будь байдужим». Перед цим відбулася демонстрація під гаслом «Моя Польща не б'є, не ображає і не підбурює».
Організатори акції передали до уряду петицію, яку підписали понад 11 тисяч поляків, з вимогою вжити рішучих заходів, зокрема, проти жорстоких нападів на громадян України.
Тим часом у польському МВС заявили, що українці відіграють важливу роль у функціонуванні польської економіки. За його словами, без працівників з України в країні виникли б значні проблеми на ринку праці.
На думку деяких експертів, цього літа росія посилила інформаційну кампанію проти України на території Польщі. Кремль може використовувати суперечки між Варшавою та Києвом щодо подій Другої світової війни для загострення відносин між країнами.
Нагадаємо, згідно з опитуванням, проведеним на замовлення «Слово і діло», українці більше не вважають Польщу «головним адвокатом України в Європі». Понад третина населення впевнені, що Варшава – непередбачуваний і складний сусід. А ось близьким другом країну називають лише 11% опитаних.
Водночас, за даними опитування CBOS, у самій Польщі вперше з 2014 року більшість громадян виступила проти прийому українських біженці 52% поляків не підтримують подальший прийом українців, а понад половина вважає допомогу їм надмірною. Також у Польщі висловлюються за те, щоб більше не надавати тимчасовий захист військовозобов'язаним українцям.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»