Що таке Український національний пантеон і кого там вшановуватимуть

Верховна рада ухвалила законопроєкт, який передбачає заснування Українського національного пантеону. Його запропонував створити президент Володимир Зеленський, щоб об'єднати імена всіх героїв, «які в різні століття та епохи боролися заради України і надихали Україну». Ідея створення пантеону пролунала від президента на тлі нещодавнього загострення політичних відносин з Польщею – також через спірні сторінки спільної історії. «Слово і діло» вирішило зібрати і показати на інфографіці все, що відомо про створення Українського національного пантеону.

Що таке Український національний пантеон

Національний пантеон – це меморіальний комплекс для вшанування найвидатніших українців. Він буде розташований у Києві та матиме статус об'єкта державної власності. Проєкт майбутнього комплексу буде обрано через відкритий архітектурний конкурс, а фінансуватиметься будівництво з дербюджету.

У законі сказано, що в пантеоні будуть вшановані найвидатніші українці, які зробили історичні внески у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення та розбудову держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення літературної мови, розвитку громадянського суспільства і релігії.

Кого буде вшановано у пантеоні

Згідно із законом, у пантеоні будуть вшановані видатні державні, військові, культурні, наукові, релігійні діячі які увійшли в історію України (глави держав, президенти, головнокомандувачі, лауреати Нобелівської премії та інші).

Відбором видатних постатей займатиметься незалежна національна комісія з питань увічнення пам’яті. До неї на паритетних засадах увійдуть історики НАНУ, представники УІНП, Міністерства культури, Міноборони, а також громадські діячі та ветерани.

Критерії відбору будуть такими: кандидат має відповідати щонайменше одному критерію: видатний внесок у державотворення (від епохи Русі до сучасності), героїзм під час захисту суверенітету України або фундаментальний цивілізаційний внесок (культура, наука, релігія).

Механізм висунення: право подавати кандидатури матимуть президент, Верховна Рада, Кабмін, академічні установи та великі громадські організації. Кожна заявка проходитиме детальне історико-біографічне обґрунтування та перевірку (наприклад, виключення воєнних злочинів чи співпраці з репресивними органами), йдеться у законі.

Схвалені комісією списки проходитимуть обов'язковий етап публічних консультацій (від 30 до 60 днів). Українці зможуть висловити свою позицію через державні цифрові платформи, зокрема «Дію». І лише після проходження всіх етапів та фільтрів остаточне рішення про включення особи до пантеону затверджується указом президента.

Варто зазначити, що список національних героїв, чию памʼять вшановуватиме пантеон, наразі ще невідомий.

Кого заборонено вшановувати у пантеоні

Деякі історичні постаті не зможуть бути увіковіченими у національному пантеоні України. А саме:

• президенти України, усунуті в результаті імпічменту;
• винні у злочинах проти миру, безпеки людства, міжнародного порядку, нацбезпеки України
• комуністи, колаборанти, співучасники російського імперського, тоталітарного режимів, російської збройної агресії;
• інші особи, на яких поширюються обмеження, передбачені законом України.

Реакція Польщі на створення пантеону в Україні

Ідеї створення пантеону передувало загострення відносин з Польщею на найвищому політичному рівні. Ескалація була спричинена травневим присвоєнням українському спецпідрозділу ССО імені Героїв УПА, після якого президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента Володимира Зеленського найвищої нагороди Польщі – Ордена Білого Орла. У відповідь Зеленський повернув відзнаку поштою. На знак солідарності від своїх польських орденів масово відмовилися колишні президенти України, керівник ОПУ Кирило Буданов, очільник МЗС Андрій Сибіга та посол України у Польщі Василь Боднар. З польського боку лідер опозиції Ярослав Качинський також заявив про повернення українського ордену.

Водночас на саму ідею створення пантеону у Варшаві також відреагували гостро – риторику Зеленського, за даними польських ЗМІ, сприйняли з відвертим розчаруванням. Також деякі польські урядовці висловили думку, що Київ нібито свідомо йде на загострення конфлікту.

Нагадаємо, у День Конституції, 28 червня, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної ради законопроєкт про Український національний пантеон. Сьогодні нардепи розглянули його за скороченою процедурою і ухвалили в цілому.

Раніше ми розповідали, що відомо про найвищі нагороди Польщі та України, зокрема – польський Орден Білого Орла, якого у червні позбавили Зеленського.

Також на нашій інфографіці можна подивитися, як створювали Національне меморіальне кладовище під Києвом, перші поховання на якому розпочали торік у серпні. Окремо ми писали, скільки грошей з бюджету виділяється на Національний військовий цвинтар.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».