Українці більше не вважають Польщу «головним адвокатом України в Європі». Більше третини населення впевнені, що Варшава непередбачуваний та складний сусід. А от близьким другом країну називають всього 11% опитаних.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 29 по 30 червня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Дослідження фіксує, що українці глобально переосмислили ставлення до Польщі. Наразі скоріше домінує раціональне, прагматичне та подекуди скептичне сприйняття сусідньої держави. 38% населення сьогодні трактує Польщу як непередбачуваного та складного сусіда. Другим за популярністю є виражений раціональний погляд – 27% опитаних сприймають Варшаву як стратегічного партнера, але виключно з прагматичних інтересів.
Результати соцопитування на тeму «Україна та Польща: ставлення українців до війни орденів»Кожен другий українець схвалив рішення Зеленського повернути Навроцькому Орден Білого Орла через «Нову пошту». При цьому понад третина опитаних сподіваються на прагматичний діалог у подальших відносинах між Україною та Польщею.
Також значна частина респондентів почала бачити у сусідній державі прямого суперника на європейському просторі: 18% респондентів класифікують Польщу як економічного та політичного конкурента, а 14% – вважають її звичайним сусідом, відносини з яким мають суто нейтральний характер. Символічно, що колишній статус «головного адвоката України в Європі» суттєво похитнувся – близьким другом та надійним союзником Польщу сьогодні називають лише 11% опитаних.
Водночас на тлі останніх скандалів зафіксовано появу тривожного тренду: 9% учасників опитування уже вбачають у діях сусідньої країни ознаки прихованого чи потенційного ворога. А 14% опитаних не змогли визначитися зі своїм ставленням і вибрали варіант «важко відповісти».
Що показово, чоловіки частіше сприймають Варшаву як «стратегічного партнера виключно з прагматичних інтересів» – 31% (при загальному показнику 27%), а також значно активніше бачать у ній «економічного та політичного конкурента» – 25% (при загальному показнику 18%). Натомість жінки частіше схильні обирати обережне формулювання «непередбачуваний та складний сусід» – таких 42% (при загальному показнику 38%) і помітно рідше вважають Польщу «стратегічним партнером» – лише 23% (при загальному показнику 27%).
Вік
Наймолодша група (18–29 років) виявилася найбільш радикальною у прагматичних оцінках. «Економічним та політичним конкурентом» Польщу назвали 26% опитаних (при загальному показнику 18%). Водночас саме молоді респонденти зберегли найбільше емоційного оптимізму, називавчи її «близьким другом та надійним союзником» – таких 16% (при загальному показнику 11%)
Респонденти віком 30–44 роки частіше схиляються до варіанту «звичайний сусід із нейтральними відносинами» – 19% (при загальному показнику 14%). Старше покоління, навпаки, рідко обирає нейтралітет. Таких лише 9% (при загальному показнику 14%). Натомість 41% обрали варіант – «непередбачуваний та складний сусід».
Регіони
На Сході та в Центрі значно частіше звучить критична оцінка «непередбачуваний та складний сусід» – відповідно 44% та 43%. Схід також демонструє найменшу віру у прагматичне партнерство – варіант «стратегічний партнер» там набрав мінімальні 17%. Однак опитані зі Сходу частіше бачать у сусідній країні «економічного та політичного конкурента» – 24%.
Столиця та Південь, навпаки, демонструють найвищий рівень прагматизму: сприйняття Польщі як «стратегічного партнера» в Києві становить 36%, на Півдні – 35%.
Західний регіон виявився лідером в оцінці «звичайний сусід» – 19%, але водночас там зафіксовано і найбільшу тривожність. Варіант «прихований чи потенційний ворог» на Заході досяг максимальних 13%. Крім того, на Півночі зафіксовано аномальну частку тих, хто не визначився – варіант «важко відповісти» там вказали 20% опитаних.
Нагадаємо, «Слово і діло» оприлюднило результати дослідження присвяченого стосункам України та Польщі.
Зокрема ми з’ясували, як українці сприйняли рішення Навроцького про позбавлення Зеленського ордена.
Також стало відомо, що більше третини українців очікує, що політики прейдуть до прагматичного діалогу з Варшавою, задля вирішення історичних суперечок.
Окрім цього виявилось, що майже кожен п’ятий українець не схвалює нестандартне рішення президента України Володимира Зеленського повернути орден Білого Орла до Варшави міжнародною доставкою «Нової пошти».
Тим часом у Міноборони Польщі стали на захист рішення щодо надання Україні ракет для Patriot.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»