Китай регулярно проводить військові навчання неподалік тайванських кордонів – і у відповідь острівна республіка проводить власні тренування з відбиття потенційного наступу. КНР має більший військовий потенціал – однак на боці Тайваню грає географія, підтримка США (хай останнім часом і непевна) та власна потужна армія. «Слово і діло» порівнює на інфографіці військовий потенціал двох Китаїв – комуністичного та демократичного.
Поточні витрати Китайської Народної Республіки на оборону складають 329 мільярдів доларів на рік – у порівнянні з чим 17,3 мільярда доларів Республіки Китай (більш відомої за назвою «Тайвань») видаються зовсім невеликими. Те саме можна сказати про практично всі числові показники військового потенціалу двох країн.
Так, загальна чисельність Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) та інших воєнізованих формувань КНР сягає понад два з половиною мільйони осіб, що робить збройні сили КНР найбільшими у світі. Натомість чисельність особового складу армії Тайваню – лише 180,8 тисячі.
Менш разюча, проте однаково суттєва різниця у кількості наземної техніки: 4 700 танків у КНР проти 750 у Тайваню, а також 8 210 БМП у КНР проти 305 у Тайваню. Аналогічний розрив і у кількості повітряної техніки: 328 ударних гелікоптерів у комуністичного Китаю проти 90 у демократичного, і 1 529 винищувачів та штурмовиків у Пекіна проти 269 у Тайбею.
ВМС КНР нараховують 102 бойові кораблі – тоді як Тайваню лише 26. Крім того, КНР має 53 підводні човни – натомість Республіка Китай не має жодного. Так само у Тайваню відсутня ядерна зброя, яку активно розробляли у 1970-х і 1980-х, однак потім програму скасували через тиск з боку США.
Утім, важливим є те, що Народно-визвольній армії Китаю навряд чи вдасться застосувати всі свої ресурси одночасно, позаяк Тайвань – це острів, відокремлений доволі широкою Тайванською протокою завширшки 130–280 кілометрів. Через це як спроба ізоляції його флотом, так і повноцінна висадка становлять великий ризик навіть для значно більшої армії та флоту КНР.
Нагадаємо, Сі Цзіньпін не планує виступати в Генасамблеї ООН під час візиту до Трампа. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на власні джерела.
Своєю чергою New York Times писало про те, як досвід України допомагає Тайваню в протидії можливому вторгненню КНР.
Раніше «Слово і діло» аналізувало, яким країнам Китай дає найбільше кредитів та інвестицій. На першому місці – Сполучені Штати Америки.
На іншій інфографіці «Слово і діло» – як змінювалися обсяги торгівлі КНР з Південною та Північною Кореєю. Попри підтримку КНДР, саме Республіка Корея є вагомим торговельним партнером Китаю.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»