В Україні навесні планують розпочати будівництво Національного меморіального військового цвинтаря. Створити такий вирішили ще понад десять років тому, щоб ховати ветеранів Другої світової війни, війни в Афганістані та загиблих в інших конфліктах, а також військових. Після дев'яти років війни, включаючи рік повномасштабної, питання як ніколи актуальне. Йдеться не лише про створення гідних умов поховання захисників України, а й про увічнення їхньої пам'яті, створення традиції. Історія проєкту – на інфографіці «Слово і діло».
Створити Національний військовий меморіальний цвинтар вирішили влітку 2011 року. Верховна рада аргументувала рішення «необхідністю увічнити пам'ять загиблих воїнів-визволителів у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, учасників війни в Афганістані, інших військових конфліктах та під час виконання службових обов'язків та присяги на вірність народу України, забезпечення вшанування та гідного поховання ветеранів війни, учасників бойових дій, військовослужбовців, у тому числі звільнених у запас або у відставку, та членів їх сімей, а також інших осіб, які вчинили героїчні вчинки в ім'я Українського народу».
Навесні 2012-го було створено організаційний комітет зі створення цвинтаря. На цьому реалізація проєкту за уряду Миколи Азарова закінчилася.
За уряду Олексія Гончарука Міністерство у справах ветеранів планувало до 2022 року на нормативному рівні закріпити створення цвинтаря, створити державне підприємство, а до 2025-го – виділити землю та побудувати об'єкт.
Денис Шмигаль вже у програмі уряду закріпив обіцянку відкрити Національний військовий цвинтар та створити Меморіал пам'яті загиблих захисників.
У жовтні 2020-го Кабмін зареєстрував у парламенті відповідний законопроєкт, який ухвалили лише у травні минулого року.
Відповідно до закону, Національний військовий меморіальний цвинтар – архітектурно-мистецький комплекс, розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці в Київській області, призначений для організації почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, померлих (загиблих) при виконанні бойових завдань, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною».
На цвинтарі не ховатимуть осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР.
Цвинтар буде об'єктом державної власності, його не можна приватизувати чи передати в оренду. Ховати там будуть за рахунок коштів держбюджету.
У жовтні Кабмін дозволив створити державну установу «Національний військовий меморіальний цвинтар». Планується, що штат складатиме 177 співробітників. У держбюджеті-2023 на будівництво та утримання цвинтаря передбачили майже 83 млн гривень.
Будівництво хочуть розпочати цієї весни. Як пояснили в Мінветеранів, за основу візьмуть Арлінгтонський цвинтар у США.
«Це велика територія, на якій за проєктом буде збудовано і паркування для того, щоб могли туди під'їжджати, і зал прощання, і музей, і невеликий парк. Це буде комплекс, не лише цвинтар», – розповів заступник міністра Олександр Порхун.
За його словами, ховатимуть на цвинтарі всіх військових, які загинули у війні з росією – за бажання родичів. «Але цвинтар буде розбитий на сектори – там будуть Алеї Героїв України, повних кавалерів ордена Богдана Хмельницького. Це ще обговорюватиметься», – уточнив він.
На даний момент проблема у локації. У жовтні Київрада ухвалила рішення збудувати цвинтар на території Лисої Гори у Голосіївському районі. Орієнтовна площа об'єкту – 140 га.
Проте, активісти виступили проти такого рішення. По-перше, Лиса Гора є природно-заповідним фондом, на території якого заборонено будівництво.
По-друге, наголосили в «Українській природоохоронній групі», на території Лисої Гори понад 30 рослин та тварин, занесених до Червоної книги, а також вікові дуби зі статусом природно-заповідного фонду. Також частина території Лисої Гори має історичну цінність.
Ще один аргумент активістів – складний ландшафт парку. Більшість території – круті схили, і будівництво на них може призвести до зсувів та руйнувань рельєфу.
У січні Київрада після громадської критики та прохання Кабміну скасувала своє рішення. Нова пропозиція тепер – побудувати військовий цвинтар на Співочому полі.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» проаналізувало, петиції на яку тему найчастіше подавали Володимиру Зеленському під час війни та які петиції набрали найбільшу кількість голосів.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»