Берлін розглядає закупівлю українських та ізраїльських далекобійних ракет. Українські розробки можуть стати частиною масштабної програми переозброєння Німеччини.
Про це пише Politico.
Найбільше артилерійських систем Україна отримала від США, Німеччини та БританіїУкраїна за роки великої війни отримала близько 800 артсистем від союзників. Які держави озброювали ЗСУ та якими типами гаубиць – на інфографіці «Слово і діло».
За даними видання, йдеться про прискорене посилення німецького потенціалу глибоких ударів на тлі змін у безпековій політиці та обмеженого доступу до частини американських систем озброєнь.
Із внутрішніх документів оборонного відомства випливає, що Берлін паралельно формує довгострокову стратегію розвитку ракетних можливостей – від тимчасових рішень до власних європейських розробок у наступні десятиліття.
Німеччина опрацьовує чотириетапний план створення систем далекобійного ураження. У короткостроковій перспективі розглядається закупівля доступніших крилатих ракет уже до 2027 року, а також придбання американських комплексів у наступні роки.
Довгострокова частина плану передбачає спільні розробки з європейськими партнерами, зокрема Великою Британією, для створення нових високоточних і навіть гіперзвукових систем.
Окремим фактором стала невизначеність із постачанням американських ракетних систем. Це підштовхнуло Берлін до диверсифікації постачальників і зменшення залежності від США.
У межах пошуку альтернатив німецьке Міноборони звернуло увагу на ізраїльсько-американські стартапи та українські оборонні компанії.
Серед потенційних постачальників згадується фірма Covenant, яка тестує ракетну систему Anthem та має інвесторів із провідних венчурних фондів.
Водночас Україна вперше розглядається як постачальник рішень для великого європейського оборонного контракту. Серед згаданих розробок – реактивний безпілотник «Барс» та крилата ракета FP-5 Flamingo компанії Fire Point.
За даними документів, FP-5 Flamingo має дальність до 3000 км і значну бойову потужність.
Також повідомляється про інтерес німецької Diehl Defence до можливого спільного виробництва українських систем.
Основними аргументами на користь таких рішень називають нижчу вартість порівняно з американськими аналогами та досвід застосування українських розробок у реальних бойових умовах.
Нагадаємо, у четвер, 18 червня, міністри оборони України й Німеччини підписали угоду про розвиток антибалістики та спільне виробництво наземних роботизованих комплексів.
Крім того, Німеччина виділить 300 мільйонів євро в рамках чеської ініціативи із забезпечення боєприпасами бійців Збройних сил України.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»