Половина населення України знає про державні житлові програми на кшталт «єОселя» та «єВідновлення», однак не бере участь у них через брак потреби. Серед тих, кому допомога потрібна, третина стикається із бар’єрами, а успішний досвід мають лише 5% опитаних.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 22 по 29 травня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Дані дослідження свідчать, серед тієї частини респондентів, яка має житлову потребу, рівень успішного залучення до програм залишається невисоким порівняно з існуючими бар’єрами та скепсисом.
Реальний досвід участі мають лише 5% опитаних, які вже скористалися цими інструментами або перебувають у процесі отримання кредиту чи сертифіката.
Натомість сумарно 35% респондентів стикаються з різними перешкодами на шляху до державної підтримки:
17% заявляють про неможливість участі через невідповідність чинним критеріям;
12% мають потребу, але виявляють недовіру до ефективності програм;
6% уже намагалися подати заявку, проте отримали відмову з бюрократичних причин або через невідповідність вимогам.
Частка тих опитаних, хто вперше почув про існування таких програм, також досить висока та становить 10,5%.
Водночас аналіз даних щодо досвіду взаємодії українців з державними житловими програмами виявив найбільш помітні відхилення у деяких соціально-демографічних групах населення.
Вік
Найбільш активно взаємодіє з державними програмами молодь віком 18-29 років. У цій категорії зафіксовано найвищий рівень успішної участі: 10% опитаних уже скористалися допомогою або перебувають у процесі її оформлення (що вдвічі перевищує показник загалом – 5%).
Водночас молоді респонденти відчутно частіше заявляють про наявність житлової потреби: лише 42% із них зазначили, що не мають потреби в житлі (проти 49,5% загалом).
Опитані віком 30-44 роки, попри високу зацікавленість, демонструють найнижчий рівень результативності: лише 3% з них змогли скористатися програмами, а кожен п'ятий (20%) стикається з неможливістю податися через невідповідність критеріям. Також у цій групі зафіксовано найбільшу частку скептиків (15%), які мають потребу, але не вірять у реальність отримання допомоги.
Натомість найстарша група респондентів (55 років і старше) виявляє найменший інтерес до цієї сфери – 55% з них взагалі не мають потреби в житлі, а рівень недовіри до програм серед них є мінімальним (9% проти 12% загалом).
Стать
Щодо статі, у відповідях респондентів різної статі спостерігається абсолютна одностайність. Як серед чоловіків, так і серед жінок показники успішного залучення, відмов, скепсису чи відсутності потреби в житлі практично ідентичні й повністю повторюють загальнодержавні тренди.
Раніше ми повідомляли, що кожен другий переселенець з іншої області витрачає на оренду житла та оплату комунальних послуг понад половину свого доходу. Водночас 16% ВПО заявили, що вимушені віддавати більше 70% доходу.
Також дані дослідження, що проводилось на замовлення «Слово і діло» свідчать, що 15 % українців не чули про План перемоги та План стійкості Зеленського. А понад чверть – вважають їх декларативним з самого початку.
На додачу, за даними цього ж дослідження, в Україні спостерігається виражений тренд на підтримку українського виробника. Так, шість із десяти українців стали купувати більше вітчизняних товарів.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»