Більше половини українців з початку повномасштабної війни уникають великих скупчень людей, майже кожен другий відчуває тривогу через гучні звуки, а більшість респондентів регулярно перевіряє всі сповіщення про небезпеку.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Аналіз структури повсякденних звичок українців, які сформувалися під впливом зовнішніх загроз, свідчить про високий рівень адаптивної тривожності. Більшість опитаних (57%) постійно уникають великих скупчень людей, а 46% відчувають роздратування або тривогу через гучні звуки.
Значна частина громадян інтегрувала у свій побут нові поведінкові практики, пов’язані з безпекою. Зокрема, 42% респондентів регулярно моніторять сповіщення про небезпеку, а 39% свідомо обмежують пересування містом. Водночас превентивна перевірка наявності укриттів у нових місцях залишається менш поширеною практикою — її зазначили лише 13% опитаних.
Лише 12% респондентів повідомили, що не набули жодної з перелічених звичок. Це, як зазначається в дослідженні, підкреслює масовий характер змін у поведінкових моделях українців під впливом тривалого стресового середовища.
Окремо фіксуються суттєві відмінності між соціальними групами.
Гендерні відмінності
Жінки значно частіше за чоловіків уникають скупчень людей (62% проти 51%), гостріше реагують на гучні звуки (51% проти 40%) та частіше моніторять канали сповіщень (48% проти 34%). Натомість чоловіки вдвічі частіше зазначають, що не набули жодної з цих звичок (17% проти 8%).
Вікові відмінності
Найбільша різниця простежується між молоддю та старшими респондентами. Люди віком 55+ майже вдвічі частіше уникають скупчень (69% проти 37%) та частіше обмежують пересування містом (49% проти 29%) порівняно з групою 18–29 років.
Водночас молодь демонструє окремі специфічні поведінкові риси: 23% респондентів віком 18–29 років завжди перевіряють наявність укриття у нових приміщеннях — це майже вдвічі більше, ніж у старших вікових групах. Також саме серед молоді зафіксовано найвищу частку тих, хто не змінив звичний спосіб життя (19%).
Регіональні особливості
Найвищий рівень адаптивних обмежень зафіксовано на Сході: 73% опитаних уникають скупчень людей, а 55% обмежують пересування містом. На Півдні спостерігається найвища чутливість до гучних звуків (57%) та найактивніший моніторинг сповіщень про тривоги (49%). Також мешканці Півдня частіше за інших перевіряють наявність укриттів у нових приміщеннях.
Натомість респонденти із західних областей демонструють найнижчий рівень стресових поведінкових звичок і водночас найбільшу частку тих, чия повсякденна поведінка не зазнала змін (20%).
Нагадаємо, наприкінці квітня Рада вчергове продовжила воєнний стан та мобілізацію. На нашій інфографіці зібрані прогнози щодо тривалості війни у 2026 році.
Також за даними дослідження, в Україні молодь відчуває максимально високий рівень стресу черех страх бути мобілізованим. Українці старшого віку більше стресують через проблеми зі здоров’ям, відключення світла або фінансові труднощі в умовах повномасштабної війни.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»