Україні потрібен окремий орган центральної влади, який опікуватиметься протимінною галуззю. Зокрема, чинне законодавство відносить до суб'єктів протимінної діяльності органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації, які мають різні повноваження.
Про це в інтерв'ю для «Слово і діло» розповів керівник Української Національної Асоціації з гуманітарного розмінування Олексій Ботнаренко.
«В Україні склалися унікальні умови»: розмова з головою національної асоціації гуманітарного розмінуванняКерівник Української Національної Асоціації з гуманітарного розмінування Олексій Ботнаренко в інтерв'ю «Слово і діло» розповів про головні виклики галузі, нові законопроєкти і найцікавіші вітчизняні розробки протимінної техніки.
«Зараз в архітектурі протимінної діяльності існує Національний орган з питань протимінної діяльності, який, однак, не є центральним органом виконавчої влади, а отже, не наділений відповідними повноваженнями – він є консультативно-дорадчим. Ми об'єктивно повинні визнавати, що консультативно-дорадча роль, напевно, не зовсім доречна в такій надважливій галузі. Якби ризики були меншими – можливо, це й було б виправдано», – заявив він.
Ботнаренко навів приклади Азербайджану та Хорватії – країн, де створювали конкретний суб'єкт державно-владних повноважень, який опікується саме протимінною галуззю.
«На нашу думку – і думку частини фахової спільноти – це повинен бути державний орган зі спеціальним статусом, який існуватиме весь період існування протимінної загрози. Наразі архітектура (законопроєкту 15108-1 – ред.) передбачає створення окремого національного агентства... Це означатиме чітку ієрархічну структуру та зрозумілі механізми горизонтальної взаємодії: хто за що відповідає, хто куди звітує, хто які повноваження має», – зазначив він.
Керівник Асоціації підкреслив, що наразі у системі спостерігається «певний броунівський рух», а державна політика має низку слабких місць та колізій. Зокрема, чинне законодавство ідентично визначає повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих держадміністрацій, попри те, що вони є різними суб'єктами владних повноважень.
Крім того, за словами Ботнаренка, існує конфлікт завдань та обов'язків між Центром протимінної діяльності та Центром гуманітарного розмінування. Проблемним також залишається і розслідування інцидентів, коли через брак координації докази можуть бути вилучені поліцією ще до приїзду фахівців з охорони праці.
«Додайте до цього ще й чинник недобросовісного виконавця, який, використовуючи колізійність норм або прогалини в законодавстві, надає неякісні послуги. Людина не знає, куди йти й до кого звертатися – і в підсумку приходить до так званих чорних саперів, а потім має клопіт», – додав керівник Асоціації з гуманітарного розмінування.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» поспілкувалося з керівником Української Національної Асоціації з гуманітарного розмінування Олексієм Ботнаренком про актуальні проблеми розмінування територій, чорних саперів, технологізацію процесу та особливості державної політики у цій галузі.
Зокрема, сапери розповіли, скільки коштує розмінування 1 гектару сільгоспземель в Україні.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»