Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про намір суттєво поглибити співпрацю з країнами Центральної Європи, насамперед з Австрією, щоб посилити політичний та економічний вплив регіону в Європейському Союзі.
Про це пише Politico.
Казка про Дракона і Мадяра: головний виклик для Угорщини після поразки Орбана на виборахПетер Мадяр переміг Віктора Орбана і партію Фідес, які шістнадцять років керували Угорщиною. «Слово і діло» розповідає, як йому це вдалося та який головний виклик стоїть перед новим прем'єр-міністром.
Після перемоги над колишнім прем’єром Віктором Орбаном на виборах Мадяр окреслив новий зовнішньополітичний курс, у якому ключову роль відіграє ідея відновлення тісніших зв’язків між країнами, що історично були частиною Австро-Угорської імперії. Він підкреслив, що спільна історія, культурна близькість і вже сформовані економічні зв’язки можуть стати основою для нового регіонального союзу.
Окремо він наголосив на важливості Австрії як одного з головних економічних партнерів Угорщини та заявив про намір «зміцнити відносини з історичних, культурних і економічних причин».
У ширшому баченні Мадяра йдеться про формування більш згуртованого блоку Центральної Європи в межах ЄС, який міг би виступати вагомішим гравцем у Брюсселі. Серед його пропозицій – поєднання Вишеградської групи (Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина) з іншими регіональними форматами співпраці, зокрема тими, що включають Австрію.
Мадяр також планує, що його перші закордонні візити як прем’єра відбудуться до Варшави та Відня. У Польщі він має намір обговорити досвід демократичних реформ та відносини з ЄС, зокрема питання доступу до заморожених європейських коштів. У Відні ж – питання регіональної координації, економічного співробітництва та міграційної політики.
Австрійська сторона загалом сприймає ініціативу обережно позитивно. Канцлер Австрії Крістіан Штокер уже проводив попередні консультації з Мадяром, зокрема на полях міжнародних безпекових зустрічей. У Відні вважають, що тісніша взаємодія країн регіону може посилити їхню вагу в ЄС, особливо якщо йдеться про спільні економічні позиції.
Економічні зв’язки між двома країнами вже є значними: Австрія є другим за обсягом інвестором в Угорщині після Німеччини, а понад сто тисяч угорців працюють в Австрії, багато з них – як транскордонні працівники.
Водночас експерти зазначають, що реалізація ідеї регіонального блоку може зіткнутися з розбіжностями. Зокрема, країни Центральної Європи мають різні підходи щодо війни в Україні та її майбутнього в ЄС. Якщо Польща та Австрія активно підтримують додаткову допомогу Києву, то позиції Угорщини, Чехії та Словаччини є більш стриманими.
Попри це, аналітики вважають, що спільні економічні інтереси, інфраструктурні проєкти та питання розподілу європейських фондів можуть стати основою для більш тісної регіональної координації.
Окремо зазначається, що Петер Мадяр добре розуміє механізми роботи Європейського Союзу, оскільки тривалий час працював у Брюсселі як дипломат. Це, на думку експертів, може допомогти йому ефективніше просувати інтереси Угорщини та всього регіону в європейських інституціях.
Нагадаємо, опозиційна партія «Тиса» на чолі з Мадяром отримала близько 69,35% голосів, що забезпечує їй 138 зі 199 місць у парламенті (при необхідному мінімумі у 133 для конституційної більшості). Згідно з оновленими даними виборів, «Тиса» матиме 141 місце зі 199.
Також як відомо, 17–18 квітня делегація високого рівня Європейської комісії провела зустрічі з представниками майбутнього уряду Угорщини щодо розблокування фінансування ЄС для України.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»