Українці на п'ятий рік великої війни найактивніше донатять перевіреним «мілітарним» благодійникам, які фінансують Збройні Сили України та інші військові формування.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 18 до 25 березня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Серед лідерів, яким вже допомагають українці – БФ «Повернись живим» (18%), за ним ідуть Фонд Притули (15%) та Спільнота Стерненка (14%). Це підтверджує, що оборонний напрям залишається пріоритетом для донатів українців.
Таким чином, найбільшим попитом у людей користуються благодійники, які мають «високий мобілізаційний потенціал».
А от організації гуманітарного та відновлювального сектору мають найбільшу частку тих, хто «готовий допомагати у майбутньому». Тут у лідерах, «Карітас» (34%), UAnimals (34%), «Добробат» (32%) та «Право на захист» (31%). Це вказує на «резервну» лояльність: люди цінують ці напрями та розглядають їх для підтримки у другу чергу після закриття військових потреб.
Натомість, найбільше відмов зафіксовано у Фонду Порошенка (57%) та Фонду Притули (43%). Це свідчить про те, що медійність та політичний бекграунд, хоча й залучають найбільше прихильників, але створюють стійку групу відмови.
Червоний Хрест демонструє парадоксальні результати: при майже тотальній впізнаваності – має один із найнижчих показників реальної допомоги (4%) та високий рівень відмов (35%).
Вузькоспеціалізовані фонди (KSE Foundation, Армія SOS, Razom for Ukraine) – потрапили у зону невизначеності. Тут зустрічається піковий рівень відповіді «важко відповісти» (39-41%). Це свідчить про те, що аудиторія ще не сформувала запит на взаємодію з ними.
Умовний «портрет українського донора» такий: чоловіки активніші за жінок, молодь готова допомагати «тут і зараз», а респонденти 45-54 років – резервісти.
Чоловіки частіше долучались або готові долучитися до цифрових та мілітарних платформ. Це найбільш виражено у показниках UNITED24, «Спільноти Стерненка» та «Армії SOS». Також чоловіки частіше за жінок готові підтримати у майбутньому Фонд Притули.
Що стосується віку: молодь (18-29 років) – це найбільш активна група «тут і зараз». Ця група вже допомагає більшості фондів: від мілітарних («Повернись живим», Стерненко, Армія SOS) до гуманітарних (UAnimals, Карітас, Червоний Хрест).
Аудиторія (45-54 роки) виступає головним «резервом». Респонденти – готові долучитися до допомоги у найближчому майбутньому. А їх лідери – «Повернись живим», UNITED24, Карітас, UAnimals.
«Середняки» (30-44 роки) – готові найбільше підтримувати фонди з відбудови («Добробат») та мілітарно-технологічні проєкти («Армія SOS»).
Щодо регіонів, ситуація наступна:
Київ та Захід – традиційні лідери за рівнем поточної допомоги та планів на майбутнє для великих брендів (Фонд Притули, UNITED24, Фонд Порошенка);
Північ демонструє унікальний запит на відновлення. Тут найчастіше за всіх готові підтримувати «Добробат» та вже допомагають Razom for Ukraine;
Схід та Південь мають найнижчі показники залученості до «медійних» фондів. Проте Схід показує вищу за середню активність у підтримці «Добробату» та Фонду Порошенка.Також на Сході та Півдні найменша частка тих, хто вже допомагає «Армії SOS», але на Сході висока готовність почати це робити.
Варто зазначити, більшість українців тримають у «фокусі готовності» гуманітарні проєкти, діяльність яких спрямована на відбудову, екологію, ВПО. А найбільшою проблемою для залучення нових донорів є політизація та медійна втома, що виражається у високих показниках відмови для фондів із впізнаваними лідерами.
Нагадаємо, на замовлення «Слово і діло» було проведено Всеукраїнське репрезентативне інтернет-опитування настроїв українців. Дослідження показало ставлення громадян до різних варіантів мирної угоди, рівень довіри до українських та міжнародних політиків, рівень довіри до благодійних фондів та рівень їх підтримки. Також ми досліджували готовність українців приєднатися до Сил оборони, дізналися ставлення до суспільно-політичних дилем та інше.
Зокрема, українці визначили свою трійку лідерів серед найупізнаваніших благодійних фондів та громадських організацій.
Також стало відомо, де в Україні найбільше довіряють медійним брендам благодійників, а де люди більше підтримують діяльність тих, хто зосереджений на відбудові та гуманітарній допомозі.
А ще українці відповідали:як вони ставляться до можливої втрати територій і територіальних поступок, чи готові відмовитися від членства в НАТО в обмін на вступ до Євросоюзу та сталий мир, а також чи довіряють безпековим гарантіям США.
Крім цього, ми писали, як змінювалося місце України у світовому рейтингу благодійності.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»