Путінська росія поступово вибудовує цифровий концтабір. Після блокування Facebook та Instagram (визнаних «екстремістськими»), обмеження доступу до YouTube, WhatsApp і сповільнення Telegram, російська влада просуває ідею обов’язкового використання вітчизняних цифрових сервісів, зокрема рішень на основі штучного інтелекту. Відповідні законодавчі зміни готуються. У такий спосіб Кремль прагне розширити інструменти контролю за цифровим простором.
Російське видання «Коммерсантъ» повідомило, що уряд росії розглядає можливість законодавчо зобов’язати встановлювати на гаджети, які продаються на території рф, програмні продукти на основі російського ШІ. Документ щодо регулювання цієї сфери мінцифри рф планує підготувати до кінця лютого 2026 року та передати на погодження до уряду. Необхідність такого кроку чиновники пояснюють «підтримкою вітчизняних розробників програмного забезпечення» та «забезпеченням якості послуг для громадян».
У росії з 2021 року діє закон про обов’язкове передвстановлення російських додатків на смартфони, комп’ютери та іншу електроніку, що продається в країні. Зокрема, з вересня 2025 року продавці зобов’язані встановлювати на пристрої месенджер Max і магазин застосунків RuStore. За продаж смартфонів без зазначених програм передбачені штрафи до 200 тис. рублів.
Які саме застосунки на основі ШІ уряд рф планує зробити обов’язковими для передвстановлення – офіційно не повідомляється. Серед імовірних варіантів називають чат-бот GigaChat від «Сбербанку россии» або сервіс генерації зображень Шедеврум від Яндекс.
Інформаційна війна Кремля: скільки грошей рф витрачає на державну пропагандуРосійський уряд хоче витратити на роботу державних телеканалів 146 млрд рублів у 2026 році. Це найбільша сума, яку Кремль виділяв на пропаганду з 2022 року. Детальніше – на інфографіці Слово і діло.
Якщо йдеться саме про ці продукти, то твердження про «якість послуг» виглядає дискусійним. За повідомленнями ЗМІ, у GigaChat діють тематичні обмеження: сервіс уникає відповідей щодо вторгнення росії в Україну, статусу Криму, так званих «днр» і «лнр», а також щодо окремих політичних діячів, зокрема володимира путіна, Володимира Зеленського, Михайла Саакашвілі, Олексія та Юлії Навальних, Іллі Яшина та Степана Бандери.
Багато критики лунає й на адресу месенджера Max, розробленого компанією VK та запущеного у 2025 році. Його позиціонують як універсальний мобільний застосунок за аналогією з китайською платформою WeChat. Max має поєднувати функції месенджера, платіжної системи та доступу до державних сервісів (аналог української Дія). У застосунку також інтегровано нейромережу на основі GigaChat.
Попри заяви розробників про високий рівень захисту, користувачі скаржаться на проблеми з конфіденційністю. Зокрема, звертається увага на обсяг зібраних метаданих і потенційний доступ до них з боку силових структур – МВС, ФСБ та федеральної податкової служби. ЗМІ також писали, що ідея створення Max пов’язується з очільником Роскомнагляду Олександром Жаровим.
Невдоволення висловлюють й російські військові, які воюють в Україні. Це співпало з початком сповільнення роботи Telegram, що активно використовувався для службового зв’язку, координації підрозділів та передачі файлів. За їхніми оцінками, Max не може повноцінно замінити Telegram у військовому середовищі.
Ситуація з Telegram відбувається паралельно з відключенням Starlink, що відкидає якість російського фронтового зв’язку на кілька років назад. І зараз важко визначити, яка з цих подій викликає серед російських військових та Z-пропагандистів більше обурення. Але російська влада не збирається давати задню. Так депутат держдуми рф Андрій Гурульов назвав обмеження роботи Telegram «боротьбою з НАТО».
Таким чином, розширення обов’язкового використання контрольованих державою цифрових сервісів може посилити можливості моніторингу цифрової активності громадян. Такі системи здатні аналізувати пошукові запити, голосові повідомлення, листування та поведінкові патерни, формуючи детальні цифрові профілі користувачів.
Приблизно так і працює китайська мережа WeChat, яка теж збирає інформацію про користувачів, або північнокорейська мережа «Кванмен», котра жорстко контролюється владою КНДР.
За умов тісного зв’язку розробників із державою зростає ризик доступу силових відомств рф до відповідних даних. У такому разі ШІ, замість інструменту зручності, може перетворитися на механізм системного контролю за громадянами – з потенційним поширенням подібних практик і на тимчасово окуповані території України.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло».
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»