Київ готується до того, що у разі мирної угоди з Росією не зможе повністю покладатися на безпекові гарантії західних союзників. Натомість Україна планує зміцнювати власну армію та оборонну промисловість, щоб стати «сталевим дикобразом», неприступним для потенційних агресорів.
Про це повідомляє Politico.
Україна та західні союзники погодили план реагування на зрив перемир'я з росією – FTУкраїна та західні партнери розробили трьохфазовий план реагування на можливі порушення перемир’я з росією. План передбачає дипломатичне попередження, втручання «коаліції охочих» та військову відповідь за участі США.
Як зазначає видання, у Києві дедалі більше сумніваються в надійності зовнішніх зобов’язань, зокрема через відмову президента США Дональда Трампа розглядати членство України в НАТО. У таких умовах Україна реалізує так званий «план Б» – перетворення країни на «сталевого дикобраза», здатного самостійно відбити нову агресію.
Західні гарантії викликають сумніви через історичний досвід: обіцянки США та Великої Британії після відмови України від ядерної зброї у 1994 році виявилися порожніми. Також США виключили можливість прийняття України до НАТО, що унеможливлює захист за статтею 5 альянсу.
Голова місії України при НАТО Альона Гетманчук зазначила, що країна переосмислила підхід до безпеки: тепер ключовими гарантіями мають бути власні Збройні сили та стійка оборонна індустрія, а не лише обіцянки партнерів.
Одним із наріжних каменів стримування має стати велика армія. Під час переговорів Україна наполягає на збереженні війська чисельністю до 800 тисяч осіб навіть у мирний час. Водночас держава готується до масштабних реформ у системі підготовки, управління та комплектування ЗСУ.
Європейська комісія ще минулого року закликала Україну перетворитися на «сталевий їжак, неперетравний для сучасних і майбутніх агресорів». Для цього країна має зберегти велику постійну армію, активно розвивати виробництво дронів та ракет, модернізувати танки, артилерію та авіацію, а також вкладати кошти у власне озброєння. За планами Києва, до арсеналу можуть увійти до 150 шведських винищувачів Saab JAS-39E Gripen.
Окремий акцент робиться на дронах і ракетних технологіях. У 2025 році Міноборони України законтрактувало 4,5 млн FPV-дронів, витративши на це понад 110 млрд гривень. Також Україна розробляє власні крилаті ракети, далекобійні безпілотники та працює з Великою Британією над тактичною балістичною ракетою.
Водночас оборонна промисловість стикається з браком фінансування: торік підприємства могли виробляти продукції на $35 млрд, але контракти було укладено лише на $12 млрд. У Києві сподіваються залучити кошти через європейські програми оборонного фінансування та довгострокові угоди з партнерами.
За словами експертів, майбутня безпека України залежить насамперед від стабільності виробництва озброєнь і технологій.
«Важливі не окремі системи чи технологічні прориви, а здатність промисловості працювати довго, під тиском і з передбачуваними результатами», – наголосив Ігор Федірко, виконавчий директор Української ради зброярів.
Нагадаємо, напередодні видання Financial Times повідомляло про те, що Україна узгодила з західними партнерами багаторівневий план реагування на можливі порушення будь-якого майбутнього перемир’я з росією.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що гарантії безпеки, узгоджені з США та за участю європейських партнерів, «готові на 100%», і Київ чекає підтвердження дати та місця підписання.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»