Масові протести в Ірані: передумови, наслідки, реакція влади

Читать на русском

Масштабні протести в Ірані тривають вже 17-й день і набирають обертів. Попри жорстоке придушення акцій та погрози з боку владу, тисячі мітингувальників не покидають вулиці, закликаючи до повалення верховного лідера аятоли Алі Хаменеї. Крім репресій, влада Ірану відключила у країні інтернет та зв'язок. Правозахисники повідомляють про понад 600 загиблих – мітингувальників та силовиків. Водночас за даними ЗМІ, загальна кількість жертв наблизилася до 2 тисяч. У ЄС пригрозили Ірану посиленням санкцій за жорстоке придушення протестів, а США не виключають варіант військового втручання. На інфографіці – все, що відомо про одні з найбільших антиурядових протестів в Ірані.

Протести охопили Іран наприкінці минулого року, перші мітинги відбулися 28 грудня. Вони були спровоковані катастрофічним падінням курсу ріала (валюта Ірану і деяких країн Близького Сходу) через багаторічні санкції проти Ірану, гіперінфляцією та загостренням економічної кризи, що спричинило зростання цін. Зокрема, у 2025 році один ріал втратив -96% вартості, у 2026-му – 0 €/$. Інфляція у попередні три роки в Ірані була наступною: 2023-й – 45,8%, 2024-й – 32,5%, 2025-й – 42,4%.

Перші торгові страйки збирали сотні людей на базарах Тегерана, але швидко переросли у вимоги зміни режиму та припинення клерикального правління, охопивши всю країну. За перші кілька днів протести охопили 28 з 31 провінції й понад 350 іранських міст.

Протестувальники вимагають не лише економічних покращень, але й політичних свобод, повалення режиму верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та повернення в країну Рези Пахлаві (65-річний син останнього шаха Ірану, що майже пів століття прожив у США). Сам Пахлаві у відеозверненнях закликає іранських протестувальників не зупинятися – брати під контроль центри міст, тримати вулиці та проводити страйки.

Під час акцій протестів молодь Ірану штурмує поліцейські відділки, палить портрети верховного лідера, автомобілі та вступає у сутички з правоохоронцями. Водночас силовики застосовують жорстокі методи придушення, більше схожі на репресії: стрілянину, спецзасоби, масові арешти. Станом на сьогодні відомо про щонайменше 10,7 тисячі заарештованих осіб. Також у низці міст країни було організовано проурядові мітинги підтримки, які транслювали провладні державні телеканали.

А з вечора 8 січня в Ірані запровадили інформаційну блокаду, вимкнувши інтернет та телефонний зв’язок.

Сам Аятола Алі Хаменеї назвав протестувальників «вандалами» та «диверсантами» і звинуватив США у підбурюванні до заворушень. У своїй заяві 9 січня він звинуватив Дональда Трампа, що він має «кров іранців на своїх руках» після ударів США по Ірану в червні 2025 року, і пригрозив, що «американського лідера скинуть». У свою чергу прокурор Тегерана Алі Салехі назвав протестувальників, які палять вступають у сутички з силовиками, «терористами», яким буде висунуто звинувачення в «могаребе» (moharebeh) – війні проти Бога.

Іранська правозахисна організація HRANA повідомила, що їй відомо про загибель 646 осіб від початку протестів: 505 протестувальників, 134 військовослужбовці та співробітники правоохоронних органів, 7 випадкових цивільних. Ще понад 570 інших повідомлень про загибель вивчаються правозахисними організаціями. Тисячі людей зазнали поранень або травмувань. Зазначимо, агенція Reuters із посиланням на анонімного іранського чиновника сьогодні повідомила, що під час антиурядових протестів в Ірані загинули близько 2 тисяч осіб.

Нагадаємо, 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон втрутиться у події в Ірані, якщо там вбиватимуть протестувальників. Сьогодні, 13 січня, Трамп у соцмережі Truth Social повідомив, що скасував усі зустрічі з чиновниками Ірану до «припинення вбивств протестувальників».

Глава європейської дипломатії Кая Каллас пригрозила запровадженням додаткових санкцій проти Ірану через насильницьке придушення протестів.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: