Колишній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль нібито намагався спровокувати Північну Корею на збройну агресію, щоб виправдати введення військового стану у грудні 2024 року та усунути політичних опонентів.
Про це заявив спеціальний прокурор Чо Ін Сок, передає Reuters.
Експрезидента Південної Кореї звинуватили у пособництві КНДРПрокуратура Південної Кореї висунула нові звинувачення колишньому президентові країни Юн Сок Йолю, якого було усунено з посади у квітні.
За словами прокурора, його команда висунула звинувачення 24 особам, серед яких сам Юн та п’ятеро членів його кабінету, у спробі заколоту після шестимісячного розслідування.
«Історичний досвід показує, що виправдання, яке дають ті, хто прийшов до влади через переворот, – лише фасад, а єдина мета – монополізувати та утримати владу», – сказав Чо.
За словами прокурора, Юн та його міністр оборони Кім Йонг-хюн нібито розробили план ще з жовтня 2023 року, щоб призупинити повноваження парламенту та замінити його надзвичайним законодавчим органом.
«Щоб створити виправдання для введення військового стану, вони намагалися спровокувати Північну Корею на збройну агресію, але це не вдалося, оскільки Північна Корея не відповіла військовими діями», – заявив Чо.
Раніше команда спеціального прокурора звинувачувала Юна та його військових командирів у секретній операції дронів на півночі, щоб загострити напруження між країнами.
Юн також нібито намагався позначити своїх політичних опонентів, включно з лідером консервативної партії «Сила народу», як антидержавні сили та оголосити військовий стан без підстав, зазначив прокурор.
Наразі колишнього президента Південної Кореї звинувачують у заколоті, що може каратися довічним ув’язненням або смертною карою. Його колишні міністри та посадовці також постануть перед судом за різні порушення, пов’язані з невдалою спробою введення військового стану.
Парламент, контрольований ліберальною Демократичною партією, одразу скасував його указ і згодом імпічував Юна за порушення обов’язків.
За даними команди прокурора, глава розвідки Юна планував поїздку до США наступного дня після указу, щоб запобігти запереченням Вашингтона. Грудень 2024 року обрали для указу через відволікання уваги під час президентської трансформації після перемоги Дональда Трампа.
Сам Юн заявив, що введення військового стану було в межах його повноважень і спрямоване на протидію зловживанням опозиції в парламенті, і що указ не завдав шкоди країні.
Нагадаємо, 3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн оголосив про введення воєнного стану в країні, через шість годин він був скасований рішеннями парламенту та уряду.
18 сiчня суд у Південній Кореї видав ордер на офіційний арешт президента Юн Сок Йоля, якого відсторонили після невдалої спроби запровадити у країні воєнний стан.
У квiтнi Конституційний суд Південної Кореї одноголосно ухвалив рішення підтримати імпічмент президента Юн Сок Йоля, що автоматично призвело до його усунення з посади.
А в липнi суд у Сеулі вдруге видав ордер на арешт Юн Сок Йоля. Політика взяли під варту через побоювання знищення доказів. У листопаді Прокуратура Південної Кореї висунула Юн Сок Йолю додаткові звинувачення. Його підозрюють у зловживанні владою та допомозі ворожій державі – Північній Кореї.
Також у серпні заарештували у справі про корупцію колишню першу леді Південної Кореї.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»