Завершилися вибори до Європейського парламенту, які тривали з 6 до 9 червня. Найбільше місць у законодавчому органі ЄС отримала проєвропейська та проукраїнська «Європейська народна партія», а також лівоцентристський «Прогресивний альянс соціалістів та демократів». Але головною відмінністю цих виборів був відчутний успіх правих та ультраправих партій. «Слово і діло» вирішило подивитися, який результат на виборах показали партії з антиукраїнською та проросійською риторикою.
В Угорщині правляча партія «Фідес», лідером якої є Віктор Орбан, здобула перемогу на виборах до Європарламенту, набравши 44,6% голосів. Але цей результат є для партії найгіршим за останні два десятиліття: «Фідес» лише одного разу набрала менше 50% голосів (47,4%) – це було в 2004-му.
Орбан, який періодично блокує виділення допомоги Україні та ухвалення антиросійських санкцій, свою передвиборчу кампанію побудував на критиці керівництва Євросоюзу: зокрема, він заявив, що за його збереження «Європа порине у війну».
У Франції партія президента Еммануеля Макрона на виборах поступилася ультраправому Національному об'єднанню Марін Ле Пен (31,4% голосів). Ле Пен завжди вважалася проросійською політикинею, але нещодавно вона розкритикувала росію за вторгнення в Україну та висловила повагу та підтримку українському народу.
У Чехії на виборах перемогла партія ANO колишнього прем'єра Андрія Бабіша – 26,14% голосів. Бабіш під час передвиборчої президентської кампанії виступав за мирні переговори щодо України та обіцяв «не втягувати країну у війну».
В Австрії з результатом 25,7% перемогла Партія свободи, представники якої критикували антиросійські санкції.
У Бельгія вибори провалила ліберальна партія прем'єра Олександра де Кроо, натомість перше місце посіла права партія «Фламандський інтерес» (14,5%). Її лідер Томас Ван Грікен в інтерв'ю російським ЗМІ називав окупацію Криму «відновленням історичної справедливості».
Партія Smer-SD прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо програла вибори, посівши друге місце із 24,8% голосів. Фіцо, як відомо, виступає проти надання військової допомоги Україні та її членства в НАТО.
Друге місце на виборах до Європарламенту (17,7% голосів) посіла Партія свободи у Нідерландах. Її лідер Герт Вілдерс ще під час національних виборів виступав проти постачання зброї Україні та прийняття нашої країни до Євросоюзу та НАТО.
Правопопулістка «Альтернатива для Німеччини» здобула на виборах 15,9% голосів і посіла друге місце. Її представники до повномасштабної війни їздили до росії та окупованого Криму, а після 24 лютого 2022-го систематично виступають проти військової підтримки України.
У Польщі антиукраїнська партія «Конфедерація» посіла третє місце, здобувши 12,08% голосів.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, який рейтинг мають антиукраїнські партії в європейських країнах-союзниках.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»