Вищий антикорупційний суд продовжив до 26 травня строк тримання під вартою колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, але зменшив йому заставу з 70 до 65 млн грн.
Таке рішення 28 березня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, антикорупційний суд продовжив арешт Насірова до 26 травня. Альтернативою йому визначили 70 млн грн застави. Прокурор САП просив суд продовжити арешт ще на два місяці.
«Клопотання захисників про зміну запобіжного заходу задовольнити частково. Клопотання прокурора САП про продовження строку тримання під вартою Насірова задовольнити частково. Продовжити обвинуваченому Насірову Роману Михайловичу строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 26 травня 2024 року», – оголосив рішення головуючий суддя Маркіян Галабала.
Одночасно Насірову визначили альтернативу у вигляді застави розміром 65 млн грн.
Нагадаємо, САП скерувала до суду справу ексголови ДФС Романа Насірова про одержання понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також у цій справі про підозру повідомили в наданні цієї вигоди олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»