28,5 млн грн збитків структури НААН: арешт підозрюваної знову продовжили

Вищий антикорупційний суд продовжив до 13 листопада строк тримання під вартою директорки ТОВ «Юніка трейд» Людмили Кизилової. НАБУ і САП підозрюють її у причетності до заволодіння 28,5 млн грн державного підприємства «Дослідного господарства «Ставидлянське» зі структури Національної академії аграрних наук.

Таке рішення 13 вересня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, антикорупційний суд продовжив арешт Кизилової до 15 вересня і зменшив їй альтернативу у вигляді застави до 1,88 млн грн. Детектив НАБУ просив знову продовжити арешт підозрюваної.

«Клопотання старшого детектива НАБУ про продовження строку тримання під вартою (Людмили Кизилової – ред.) - задовольнити частково. Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній до 13.11.2023 включно. Визначити підозрюваній (Кизиловій – ред.) заставу у розмірі 1 000 000 грн», – ідеться в рішенні.

Нагадаємо, НАБУ і САП викрили схему заволодіння 28,5 млн грн держпідприємства «ДГ «Ставидлянське». Слідство відводить роль організатора правопорушення заступнику директора НІАЦ «ТД НААН», якому про підозру повідомили заочно. Водночас директора та головного бухгалтера ДГ «Ставидлянське», а також керівника приватної фірми «Юніка трейд» затримали.

У межах досудового розслідування встановлено, що маючи значний досвід роботи у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією та широкі зв’язки в НААН, заступник директора НІАЦ «ТД НААН» у співучасті з іншими особами вирішив заволодіти грошовими коштами одного з державних підприємств, що входили до структури Академії.

Відповідно до злочинної схеми, яку організував заступник директора центру, службовці ДП «ДГ Ставидлянське» у 2021 році уклали договори на постачання пшениці та насіння соняшнику з наперед визначеним товариством, яке забезпечувало реалізацію сільськогосподарської продукції за заниженою вартістю. У свою чергу заступник директора центру взяв на себе обов’язки пошуку підприємств-покупців сільськогосподарської продукції, які купляли б продукцію вже за ринковими цінами, відкриття відповідних банківських рахунків та подальшого обготівковування отриманих коштів, їх розподілу між співучасниками вчинення злочину. У підсумку реалізація цієї схеми завдала держпідприємству збитків на суму понад 28,5 млн грн.