Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розгляне скаргу на заочний арешт власниці естонської офшорної компанія OÜ Feature Юлії Пилипко. НАБУ і САП підозрюють її у причетності до справи колишнього директора державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» Максима Степанова про заволодіння понад 450 млн грн.
Таке рішення 20 вересня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, антикорупційний суд заочно заарештував Пилипко. Її адвокат подав скаргу на це рішення.
«Судове засідання з розгляду апеляційної скарги захисника підозрюваної (Юлії Пилипко – ред.), поданої на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2023 року, призначити в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на 9 жовтня 2023 року о 15:00», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру охорони здоров'я Максиму Степанову та іншим особам. За версією слідства, ексдиректор «Поліграфкомбінату», яким тоді був Степанов, для власного збагачення при закупівлі розхідних матеріалів для виготовлення документів (зокрема паспортів для виїзду за кордон та ін.) використав підконтрольну йому компанію зареєстровану в Естонії. Матеріали для українського держпідприємства закуповувались не напряму у виробників, а через цю компанію-прокладку. У такий спосіб ціни завищувались у 4-6 разів. Це дозволило зосередити на рахунках естонської компанії суму у розмірі, який еквівалентний сумі близько 450 млн грн.
Після чого такі кошти, переказувались на рахунки великої кількості компаній, зареєстрованих різних країнах. Таким чином забезпечувалось маскування їх незаконного походження. Для допомоги у реалізації такої схеми, колишній високопосадовець залучив наближену до себе особу та одного із начальників відділів «Поліграфкомбінату».
В Естонії українцю сприяли двоє громадян цієї країни, які забезпечували управління компанією-прокладкою в протиправних інтересах українського державного службовця. Така схема діяла упродовж 2013-2016 років.
Також підозрювані зареєстрували на іноземну компанію право інтелектуальної власності на графічні елементи українських паспортів. У такий спосіб зловмисники отримували додаткову винагороду у формі роялті. Кожен громадянин України при оформленні документів (насамперед паспортів для виїзду за кордон) був змушений платити завищену ціну.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»