Суддя Верховного суду відмовилася від скарги на арешт вилучених НАБУ грошей

Читать на русском
Апеляційна інстанція закрила провадження за скаргою представників судді Касаційного суду на рішення про арешт вилученого майна.
Ірина Григор'євафото: dejure.foundation

Суддя Верховного суду Ірина Григор'єва відмовилася від скарги на рішення, яким заарештували вилучені в неї 50 тисяч доларів готівки у межах справи колишнього голови, судді ВС Всеволода Князєва про одержання 2,7 млн доларів неправомірної вигоди.

Про це йдеться в рішенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 липня, повідомляє «Слово і діло».

Як вказується в рішенні, 15-16 травня детективи НАБУ провели обшук за місцем проживання судді Верховного суду Григор'євої в Іванковичах Обухівського району Київської області. Там детективи вилучили 50 тисяч доларів. За інформацією «Слово і діло», вказані кошти є попередньо ідентифіковані як частина неправомірної вигоди. Суддя просила скасувати арешт з цих коштів, оскільки 19 600 доларів нібито належать її донці Анастасії.

Втім пізніше Ірина та Анастасія Григор'єви відмовилися від скарг на рішення про арешт коштів.

«Заяви третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт (Ірини та Анастасії Григор'євих – ред.) задовольнити. Апеляційне провадження за апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні закрити», – йдеться в рішенні.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому голові Верховного суду Всеволоду Князєву та адвокату, який був його посередником. За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен Костянтин Жеваго придбав 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній (далі – колишні аукціонери). 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції Полтавського ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог.

У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом одного зі столичних адвокатських об'єднань, який мав зв'язки з суддями Верховного суду. Протягом березня-квітня 2023 року він передав адвокату 2,7 млн дол. (1,8 млн дол. – суддям Верховного суду, решта – як «оплата» посередницьких послуг).

Врешті-решт, Верховний Суд у квітні 2023 року ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій, НАБУ і САП задокументували передачу і отримання двома траншами 2,6 млн дол.

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: