Ексзаступника директора ДП «Сетам» залишили під заочним арештом

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під заочним арештом колишнього заступника генерального директора з електронних торгів та розвитку державного підприємства «Сетам» Максима Ворніка, якого НАБУ і САП підозрюють у причетності до справи екснародного депутата Сергія Скуратовського.

Таке рішення 21 квітня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, антикорупційний суд заочно взяв під варту Ворніка. Адвокат підозрюваного подав скаргу на це рішення.

«Апеляційну скаргу - залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.04.2023 - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає», – йдеться в рішенні.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу та іншим особам у завданні понад 112 млн грн фінансовій установі. За інформацією «Слово і діло», йдеться про колишнього депутата Сергія Скуратовського.

За версією слідства, у 2019 році Скуратовський, будучи фактичним власником низки юридичних осіб, здійснював забудову земельної ділянки на околиці Києва. Будівництво проводилося за кредитні кошти під заставу збудованого в майбутньому багатоквартирного житлового комплексу, земельних ділянок та низки особистих порук (в тому числі і самого народного обранця).

З метою уникнення іпотечних зобов'язань та отримання можливості продати збудовану житлову нерухомість народний депутат із залученням начальника відділення Головного слідчого управління СБУ (на теперішній час особа обіймає керівну посаду в Центральному апараті ДБР), керівника підрозділу АРМА, керівництва державного підприємства «Сетам», а також оцінювачів організував протиправне відчуження права вимоги банківської установи через відповідне Нацагентство та держпідприємство.

Особи використовували підроблені офіційні документи, надавали та отримували неправомірну вигоду. Завдяки чому врешті домоглися викупу вказаної нерухомості за заниженою вартістю на підконтрольну юридичну особу.

Висновками експертиз підтверджено, що реалізація цієї злочинної схеми заподіяла банківській установі шкоди понад 112 млн грн – саме така сума складає різницю між реальною вартістю та тою, яку сплатили зловмисники.