Вищий антикорупційний суд продовжив до 22 строк тримання під вартою колишнього начальника управління менеджменту активів Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Віталія Різника. Його підозрюють у причетності до справи колишнього народного депутата Сергія Скуратовського.
Таке рішення 24 березня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, антикорупційний суд заарештував Різника з альтернативою понад 2 млн грн застави. Потім її розмір зменшили. У зв'язку з наближенням дати завершення дії арешту прокурор САП просив його продовжити.
«Клопотання задовольнити. Продовжити на строк дії ухвали строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосований до підозрюваного (Віталія Різника – ред.). Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 60 днів, до 22.05.2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування», – йдеться в рішенні.
Також Різнику визначили альтернативою 1 476 200 грн застави. У разі внесення коштів він вийде із СІЗО під такі обов'язки: носити електронний браслет; прибувати за кожною вимогою; не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва) без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання закордонні паспорти та утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано з низкою осіб.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу та іншим особам у завданні понад 112 млн грн фінансовій установі. За інформацією «Слово і діло», йдеться про колишнього депутата Сергія Скуратовського.
За версією слідства, у 2019 році Скуратовський, будучи фактичним власником низки юридичних осіб, здійснював забудову земельної ділянки на околиці Києва. Будівництво проводилося за кредитні кошти під заставу збудованого в майбутньому багатоквартирного житлового комплексу, земельних ділянок та низки особистих порук (в тому числі і самого народного обранця).
З метою уникнення іпотечних зобов'язань та отримання можливості продати збудовану житлову нерухомість народний депутат із залученням начальника відділення Головного слідчого управління СБУ (на теперішній час особа обіймає керівну посаду в Центральному апараті ДБР), керівника підрозділу АРМА, керівництва державного підприємства «Сетам», а також оцінювачів організував протиправне відчуження права вимоги банківської установи через відповідне Нацагентство та держпідприємство.
Особи використовували підроблені офіційні документи, надавали та отримували неправомірну вигоду. Завдяки чому врешті домоглися викупу вказаної нерухомості за заниженою вартістю на підконтрольну юридичну особу.
Висновками експертиз підтверджено, що реалізація цієї злочинної схеми заподіяла банківській установі шкоди понад 112 млн грн – саме така сума складає різницю між реальною вартістю та тою, яку сплатили зловмисники.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»