Вищий антикорупційний суд продовжив до 4 травня строк тримання під вартою помічниці колишнього народного депутата від Радикальної партії Сергія Скуратовського Олени Добровольської. Її підозрюють у причетності до завдання понад 112 млн грн фінансовій установі.
Таке рішення 6 березня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
«Клопотання задовольнити. Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній (Олені Добровольській – ред.) до 4 травня 2023 року включно», – йдеться в рішенні.
Одночасно з цим їй визначили альтернативою 9,4 млн грн застави. У разі внесення коштів на Добровольську покладуть такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою; не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва) без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання закордонні паспорти; утримуватися від спілкування з низкою осіб, зазначених в ухвалі, а також носити електронний браслет.
Раніше ВАКС продовжив арешт і самого екснардепа Скуратовського.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу та іншим особам у завданні понад 112 млн грн фінансовій установі. За інформацією «Слово і діло», йдеться про колишнього депутата Сергія Скуратовського.
За версією слідства, у 2019 році Скуратовський, будучи фактичним власником низки юридичних осіб, здійснював забудову земельної ділянки на околиці Києва. Будівництво проводилося за кредитні кошти під заставу збудованого в майбутньому багатоквартирного житлового комплексу, земельних ділянок та низки особистих порук (в тому числі і самого народного обранця).
З метою уникнення іпотечних зобов'язань та отримання можливості продати збудовану житлову нерухомість народний депутат із залученням начальника відділення Головного слідчого управління СБУ (на теперішній час особа обіймає керівну посаду в Центральному апараті ДБР), керівника підрозділу АРМА, керівництва державного підприємства «Сетам», а також оцінювачів організував протиправне відчуження права вимоги банківської установи через відповідне Нацагентство та держпідприємство.
Особи використовували підроблені офіційні документи, надавали та отримували неправомірну вигоду. Завдяки чому врешті домоглися викупу вказаної нерухомості за заниженою вартістю на підконтрольну юридичну особу.
Висновками експертиз підтверджено, що реалізація цієї злочинної схеми заподіяла банківській установі шкоди понад 112 млн грн – саме така сума складає різницю між реальною вартістю та тою, яку сплатили зловмисники.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»