Як Україна виконує рекомендації для членства в ЄС

Читать на русском

Понад п'ять місяців минуло з моменту набуття Україною статусу кандидата на членство у Євросоюзі. Як повідомила віцепрем'єрка Ольга Стефанішина, вже з січня Україна почне формувати переговорні позиції щодо кожного з пунктів угоди про приєднання до ЄС. Водночас у України як «домашнє завдання» ще залишаються сім вимог для членства, висунутих влітку. Президент Володимир Зеленський спочатку казав, що умови будуть виконані у листопаді, а потім відсунув дедлайн до кінця року. Як прогрес у виконанні – на інфографіці «Слово і діло».

Реформа Конституційного суду та судова реформа

У вересні Верховна рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про реформу Конституційного суду, який вводить конкурси на посаду суддів.

Законопроєкт передбачає, що висувати кандидатури у КСУ не зможуть парламентські фракції та групи. Буде також створено спеціальну дорадчу групу експертів, яка допомагатиме оцінювати кандидатів.

Тепер законопроєкт чекає на друге читання і до нього вже є рекомендації від Венеціанської комісії.

Щодо судової реформи, Україні потрібно завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Антикорупційна реформа

Тут Україна має невеликий поступ. У липні, нарешті, було призначено керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Але досі немає керівника Національного антикорупційного бюро – конкурс на посаду було оголошено 16 листопада, він триватиме три тижні. Кандидат на посаду директора НАБУ повинен мати вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше ніж 10 років, досвід роботи на керівних посадах у держорганах або міжнародних організаціях не менше ніж п'ять років, володіти державною мовою. Плюс на нього чекає перевірка відповідно до закону «Про очищення влади».

Однак критики зазнала нова норма про те, що ця людина не повинна була перебувати за межами країни після введення воєнного стану загалом більше 21 дня.

Боротьба з відмиванням коштів

Верховна рада ухвалила законопроєкт, який має забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням коштів стандартам FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей).

Але, як заявили в парламенті, тепер Україні потрібний зворотний зв'язок від ЄС. За словами голови євроінтеграційного комітету Іванни Клімпуш-Цинцадзе, жодна країна блоку не відповідає вимогам FATF: «Тому ми хотіли б мати чіткі індикатори, як саме нас оцінюватимуть. Тому що поле для оцінки є надзвичайно широким і ми повинні розуміти, як це відбуватиметься».

Також до України є вимога ухвалити стратегічний план реформування правоохоронного сектора як частини безпекового середовища України. Саме недавно його обговорювали в Офісі генпрокурора. Серед завдань реформ там назвали: впровадження системи управління органами правопорядку, яка орієнтована на результат – вирок суду; формування політики запобігання злочинам; удосконалення взаємодії правоохоронних органів; підзвітність та відкритість, а також впровадження системи оцінки ефективності діяльності органів правопорядку.

Антиолігархічний закон

Антиолігархічний закон було прийнято ще рік тому, але повністю не імплементовано. Немає також висновку Венеціанської комісії.

Хоча під загрозою набуття статусу «олігарха», наприклад, Рінат Ахметов вже відмовився від медіабізнесу.

Аудіовізуальне законодавство

Наприкінці серпня парламент ухвалив законопроект про медіа у першому читанні. Він має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стрімінгових сервісів та платформ загального доступу до інформації. Зокрема, Національну раду з питань телебачення та радіомовлення наділили функцією нагляду та контролю за всією сферою медіа.

У законопроекті є кілька спірних положень, які «Слово і справа» розбиралося разом із юристами.

Законодавство про нацменшини

Законопроєкт «Про національні меншини (спільнота) України» був зареєстрований у Раді лише кілька днів тому.

Його мета – удосконалити законодавче регулювання реалізації прав і свобод нацменшин та правових засад державної політики у сфері захисту та забезпечення їхніх прав, зокрема права на самоідентифікацію, використання мови та освіту.

Крім того, мають на законодавчому рівні закріпити повноваження органу виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту нацменшин.

Нагадаємо, у вересні Україна та ЄС уклали 5 угод, що наближають вступ до Євросоюзу.

Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина вважає, що переговори щодо вступу України до ЄС можуть розпочатися у 2023 році.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал