Справа «Держінформ'юсту»: суд дозволив заочне слідство стосовно підозрюваного

Читать на русском
Апеляційна палата розглянула і задовольнила скаргу прокурора САП на відмову надати дозвіл на заочне розслідування щодо фігуранта.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного судуфото: «Слово і діло»

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дозволила Національному антикорупційногому бюро проводити заочне розслідування стосовно колишнього директора ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» Гната Кравченка. Його підозрюють у заволодінні понад 7,7 млн грн державного підприємства «Держінформ'юст».

Таке рішення 28 липня ухвалила колегія суддів АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, Кравченка оголосили в міжнародний та національний розшуки. За даними слідства, підозрюваний переховується на непідконтрольній Україні території, оскільки він проживає в Запоріжжі, яке розташоване на відстані 30-35 км від лінії фронту та від непідконтрольної Україні території. Крім того, Кравченко часто перетинав кордон держави в напрямку росії. До того ж, під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного, встановлено, що для спілкування із членами своєї сім`ї ним використовується номер мобільного телефону, який належить оператору «Білайн» (Республіка Казахстан). При цьому, детектив зазначив, що офіційно перетину Кравченком державного кордону України не зафіксовано.

«Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2022 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП задовольнити. Дозволити здійснювати спеціальне досудове розслідування стосовно підозрюваного (Гната Кравченка – ред.) у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 1 квітня 2015 року», – йдеться в рішенні.

Як відомо, 27 квітня 2022 року НАБУ і САП повідомили про підозру ексгендиректору ДП «Держінформ'юст» Леоніду Богданову, його ексзаступникам Безпальку та Олені Нетишенській, а також керівнику приватної компанії «Астен-МН» Анні Пономаренко (Волощук) у заволодінні понад 7,7 млн грн.

За даними слідства, впродовж січня 2014 року – лютого 2015 року підозрювані уклали договори на постачання програмного забезпечення для відеоконференцзв'язку TrueConf територіальним органам юстиції і виконавчим службам. Фактично ж компанії, з якими уклали договори, послуги не надавали, а потреби в продукції на той момент взагалі не існувало. Внаслідок таких дій інтересам держави в особі «Держінформ'юст» завдано понад 7,7 млн грн збитків.

Нагадаємо, ВАКС визначив заставу ексгендиректору «Держінформ'юсту» Богданову. Його наразі судять за іншим епізодом заволодіння коштами.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: