Вищий антикорупційний суд зменшив заставу з 2 млн грн до 780 тисяч грн колишньому виконувачу обов'язків директора державного підприємства «Держзовнішінформ» В'ячеславу Корітку, якого обвинувачують у розтраті 9,87 млн грн.
Таке рішення 7 липня ухвалила колегія суддів ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, 13 квітня 2017 року Солом'янський районний суд Києва заарештував Корітка і визначив йому альтернативою 2 млн грн застави. Це рішення залишив без змін Київський апеляційний суд. За нього внесли цю заставу і обвинувачений вийшов під заставу. Нещодавно захисник Корітка подав до ВАКС клопотання про зміну запобіжного заходу. Він пояснював прохання зменшити заставу з тим, що заставодавець втратив постійне місце роботи і просить повернути гроші. До того ж, не існують ризики перешкоджання слідству.
Судді вирішили частково зменшити заставу, оскільки обвинувачений добросовісно виконує обов'язки. Водночас судді пояснили, що застава не залежить від скрутного становища заставодавця і не обумовлює її зміну з огляду на введення в країні воєнного стану чи незадовільного стану надходження фінансових потоків. Сплата коштів в якості застави за підозрюваного або обвинуваченого є актом добровільної волі заставодавця.
«Клопотання захисника Ненашева Євгена Володимировича про зміну запобіжного заходу – задовольнити. Змінити застосований ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13.04.2017 до обвинуваченого (В'ячеслава Корітка – ред.) запобіжний захід у виді застави у розмірі 1250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 млн грн, на запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 780 тис. грн», – ідеться в рішенні.
Різницю в 1,22 млн грн судді повернули заставодавцю.
Як відомо, ексдиректора Держзовнішінформа В'ячеслава Корітка та його заступника Руслана Філіна обвинувачують у розтраті майна. За версією слідства, у період з травня 2013 року по лютий 2014 року вони, зловживаючи службовим становищем, здійснили розтрату майна очолюваного ними держпідприємства шляхом укладення договорів та підписання актів приймання-передачі наданих послуг.
На підставі них безпідставно перераховано 9,87 млн грн від Держзовнішінформу на рахунки низки приватних компаній. Встановлено, що зазначені приватні підприємства фактично ніяких послуг не надавали, а укладання договорів та підписання інших документів зроблено виключно з метою прикриття злочинної діяльності.
Нагадаємо, в квітні 2017 року НАБУ затримало екс-заступника директора Держзовнішінформу. У липні 2017 року НАБУ завершило слідство у цій справі. Пізніше САП скерувала до суду цю справу.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»