Епоха ультиматумів: як нагнітається напруженість довкола України

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

У вівторок, 21 грудня, відбулася колегія Міністерства оборони РФ за участю президента Росії Володимира Путіна. На ній були заяви, що підвищують градус напруженості довкола «українського кейсу». Сценарії «великої війни», що готується між Україною та Росією набувають все більш химерних форм.

Триває обмін інформаційними ударами, які пов'язані з широкомасштабним вторгненням російської армії, що нібито готується на територію України. У понеділок, 20 грудня, напередодні колегії у російському Міноборони, британський таблоїд Daily Star, з посиланням на джерела у розвідці, опублікував чергове попередження про напад Росії на Україну, терміни якого «зсуваються» вже на 24 грудня 2021 року. Настільки тривожна інформація вийшла поряд зі звичайним наповненням цього видання – матеріалами сексуального характеру, а тому не викликала особливої довіри.

Щоправда, 21 грудня, вже на колегії, міністр оборони РФ Сергій Шойгу підкинув дров у багаття. Він повідомив, що понад 120 «співробітників американських ПВК» нібито готують провокації у містах Авдіївка та Красний Лиман, для чого туди вже доставлено «резервуари з невстановленими хімічними компонентами».

І хоча американська сторона, в особі спікера Пентагону Джона Кірбі, спростувала заяву Шойгу, ідею хімічної атаки негайно підхопили бойовики. У прямому ефірі пропагандистського шоу Ольги Скабєєвої, «спікер» так званої «ДНР» Едуард Басурін підтвердив і присутність американських ПВК на фронті, і наявність хімічних речовин, у тому числі викликають ботулізм і параліч. Отруйні речовини, за словами Басуріна, було звезено на артилерійські склади до міста Балаклія Харківської області, куди їх, наприклад, можна легко доставити до Слов'янська або Краматорська. Що ж до бійців американських ПВК, то нібито вони вже риють вогневі точки і українському військовому командуванню не підкоряються.

Спроби звинуватити Україну у використанні хімічної зброї робили росіяни і раніше. Наприклад, 5 грудня 2018 року, після захоплення українських кораблів у Чорному морі, речник МЗС РФ Марія Захарова звинуватила Україну в бажанні «здійснити провокації», зокрема з використанням хімзброї. Спікери незаконної ДНР тоді також підхопили естафету, заявивши, що провокація з використанням хімічної зброї нібито готується в Маріуполі, після чого українська армія почне наступ на ОРДЛО. Щоправда, у 2018 році хімічну атаку мали зробити фахівці з Великої Британії.

Розкручування теми війни цьому не закінчилося. Вранці, 22 грудня, один із російських телеграм-каналів написав про те, що колегія Міноборони РФ продовжилася у «тіснішому колі» з Володимиром Путіним, Миколою Патрушевим, Сергієм Шойгу, Олександром Бортниковим, Сергієм Наришкіним, Сергієм Івановим та начальником Генштабу Валерієм Герасимовим. На закритій частині наради Володимир Путін затвердив концепцію початкової стадії конфлікту з Україною, але без прив'язки до певної дати. Внаслідок кількох провокацій на Донбасі та на території Росії буде ліквідовано кілька чинних та колишніх керівників «ЛДНР», а також колишніх лідерів збройних формувань з числа громадян Росії. Під час ліквідації постраждають мирні жителі і буде виявлено «український слід». Для українського народу це має стати обґрунтуванням агресії.

Потім Путін оголосить українському керівництву ультиматум, що складається з низки явно нездійсненних вимог, а коли ці вимоги не будуть виконані, то через три доби завдасть ракетного удару по військових та інфраструктурних об'єктах у 8 областях нашої країни.

У повідомленні наголошується, що цей сценарій не є керівництвом до дії. Але водночас геть незрозуміло, чому громадяни Росії, які в принципі не бажають війни з Україною, повинні так обуритися загибеллю бойовиків з ОРДЛО, щоб заохотити початок такої війни. І як ракетні удари по Україні допомагають досягненню хоч би однієї зі стратегічних цілей, які ставить перед собою Володимир Путін.

Як бачимо, інформаційна війна та задирання ставок довкола «українського кейсу» набуває все більш химерних форм і все більше втрачає зв'язок із реальністю. На цьому тлі важливо, щоб ситуація справді не вийшла з-під контролю. Крізь інформаційні залпи ледве чути голоси розсудливості. Напередодні російський публіцист і політолог Леонід Радзіховський опублікував у «Російській газеті» авторську думку, суть якої зводиться до того, що великої війни між РФ та Україною не буде просто тому, що вона не має сенсу.

«Російська газета» ‒ це офіційний орган уряду РФ, тому матеріал такого змісту не міг з'явитися там просто так, якщо він суперечить магістральній лінії, спрямованій на війну з Україною. А якщо це так, то є надія, що війна так і не вийде за межі ультиматумів грізних заяв.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: