Про те, чому найближчий тиждень у Верховній раді обіцяє бути яскравим. Про пропозицію президента Туреччини щодо посередництва у конфлікті між Україною і Росією та реакцію на це Офісу президента. Про обіцянки голови найбільшої парламентської фракції Давида Арахамії та їхній поточний статус. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Гарячий тиждень у Раді: що будуть приймати нардепи
Найближчий тиждень у Верховній раді обіцяє бути яскравим. По-перше, планується фінальне голосування за такі дискусійні законопроєкти як «ресурсний», про столицю та проєкт бюджету на 2022 рік. А по-друге, у середу із посланням у парламенті виступить президент Володимир Зеленський.
У вівторок Верховна рада має затвердити звіт ТСК щодо «вагнерівців». Розглядатимуть також законопроєкти з пакету «Кримської платформи», законопроєкт про віртуальні активи з пропозиціями президента та «ресурсний» законопроєкт, який уже кілька разів знімали з порядку денного.
У середу головна подія – послання президента Володимира Зеленського про внутрішнє та зовнішнє становище України. Час звернення поки невідомий, але виходячи з досвіду попередніх років, воно швидше за все відбудеться вранці.
На четвер на порядку денному є законопроєкт про столицю, зміни до бюджету про «тисячу від Зеленського». Крім того, можливо, у четвер буде в другому читанні розглядатися держбюджет-2022.
Руслан Стефанчук заявив, що «бюджетна ніч» у парламенті навряд чи буде, але є і план «Б» на випадок, якщо депутати не підтримають проєкт. «У разі не підтримки у другому читанні депутати мають бути готові до того, що до нового року ми змінимо календарний графік і щодня голосуватимемо постатейно для того, щоб до нового року Україна отримала цей бюджет» – розповів спікер.
У п'ятницю під час години запитань до уряду депутати заслухають міністра оборони Олексія Резнікова – він має розповісти про фінансування армії у 2021-2022 роках, а також про виконання оборонного замовлення.
Докладніше про те, за що народні обранці готові голосувати в період з 30 листопада до 3 грудня та що обговорювали під час Погоджувальної ради лідери парламентських фракцій та груп - читайте у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.
Ердоган-посередник: як зреагували в Україні
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган хоче запропонувати Україні та Росії стати посередником у врегулюванні конфлікту. Про це повідомляє видання Hurriyet у понеділок, 29 листопада.
«Ми виступаємо за встановлення миру в регіоні, особливо коли йдеться насамперед про кримських тюрків. Ми неодноразово обговорювали ці питання із дружньою Росією та особливо з паном Путіним. Ми хочемо, щоби не було територій, де домінує війна. Нехай на цій території у майбутньому панує мир, ми бажаємо розвивати ставлення до цього питання у позитивному ключі», - заявив він.
За словами Ердогана, Туреччина «стане посередником в цьому питанні, обговорюватиме це питання» з Москвою та Києвом.
«З цього приводу буде посередництво, ми обговоримо це питання із ними. Ми хотіли б брати участь у вирішенні цього питання, розвиваючи ці переговори як з Україною, так і з паном Путіним», - додав Ердоган.
При цьому радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що Офіс президента вітає ідею президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана про посередництво між Україною та Росією, - пише РБК-Україна.
«Безумовно, ми вітаємо всі зусилля, спрямовані на пошук оптимального рішення для повернення миру в Україну, для звільнення людей, які утримуються в полоні або які потрапили у найважчі життєві умови через багаторічні агресивні дії проксі-груп РФ. І, тим більше ми вітаємо зусилля такого потужного гравця, яким сьогодні є Туреччина на глобальному політичному ринку», - сказав Подоляк.
І зазначив, що Туреччина має вагомий авторитет на міжнародній арені.
«Президенти Зеленський та Ердоган неодноразово обговорювали те, що можна зробити для ефективної стабілізації ситуації у нашому регіоні. Принагідно зауважу, що турецький президент у контактах зі своїм російським колегою незмінно намагається позначити проблеми регіональної безпеки. Особливо в тих аспектах, які стосуються долі кримських татар», – наголосив представник ОПУ.
Подоляк нагадав, що нещодавно Ердоган передав Путіну список кримських татар, на звільненні яких наполягає Україна.
Обіцянки Арахамії: статус
Голова найбільшої фракції парламенту за всю історію незалежності України Давид Арахамія дуже щедрий на обіцянки – за даними «Слово і діло» у нього їх 207: нардеп виконав 49 зобов'язань (24%), провалив – 53, в процесі реалізації залишається 104.
Серед цих двох сотень обіцянок є як масштабні, так і простіші для виконання. Сам Арахамія був незадоволений тим, що «Слово і діло» не враховує складність реалізації обіцянок. Але для аналітиків «Слово і діло» важливіше не «вага» обіцянки, а саме те, наскільки політик є послідовним у своїх заявах та вчинках.
Як і всі «слуги народу», Давид Арахамія виконав багато передвиборчих обіцянок. Зокрема, обмежити депутатську недоторканність, повернути відповідальність чиновників за незаконне збагачення, запровадити вибори за пропорційною системою з відкритими списками, обов'язкову конфіскацію майна корупціонерів, провести перезавантаження прокуратури, перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісію суддів тощо.
Арахамія, як і обіцяв, підтримав призначення міністром внутрішніх справ Дениса Монастирського, голосував за звільнення з посади генерального прокурора Руслана Рябошапки, а також голосував за законопроєкт щодо легалізації грального бізнесу.
У жовтні 2019 року Арахамія пообіцяв пройти тест на детекторі брехні разом з Олександром Дубінським. Це сталося після того, як у ЗМІ з'явилася інформація про можливе отримання хабаря депутатами з комітету з фінансів, податкової та митної політики. Тест Арахамія пройшов 24 жовтня.
У березні цього року Арахамія порушив правила дорожнього руху, коли припаркувався біля Офісу президента прямо на пішохідному переході. При цьому журналісти з'ясували, що автомобіль, за кермом якого був нардеп, не задекларований. «Це машина, якою володіє моя дружина. Вона була придбана цього року і до 1 квітня у наступній декларації, все побачите» – пообіцяв Арахамія. Слова він дотримав: у декларації-2020 було вказано автомобіль Toyota Land Cruiser, який належить дружині депутата.
Відповідно до меморандуму партії «Слуга народу» Арахамія мав бути присутнім на всіх пленарних засіданнях парламенту. Але це зобов'язання нардеп не виконав: без поважних причин його не було на деяких засіданнях у грудні 2019-го, січні-липні 2020-го та навесні 2021-го.
Не виконано програмну обіцянку створити механізм народного вето на щойно ухвалені закони. Також Арахамія, як і інші «слуги народу», не виконав програмну обіцянку законодавчо врегулювати право володіння зброєю. У березні парламент відхилив два законопроєкти, які стосувалися обігу цивільної вогнепальної зброї. Члени фракції «Слуга народу» також майже не дали голосів за ці ініціативи.
Арахамія обіцяв створити ТСК з розслідування пожежі в коледжі Одеси – тоді загинули 16 людей та понад 30 постраждали – але так і не зробив цього.
Депутат провалив обіцянку вакцинуватися від коронавірусу власним коштом і в прямому ефірі – все сталося приватно та державним коштом (як і для всіх українців). Попри свої обіцянки, депутат не зареєстрував законопроєкт про імперативний мандат, а також про націоналізацію підприємства «Мотор Січ».
Докладніше про обіцянки голови найбільшої фракції українського парламенту Давида Арахамії - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті.
«Слово і діло» пильно стежить за обіцянками всіх народних депутатів: від найпублічніших до тих, чиї імена невідомі більшості виборців. Рівень відповідальності кожного – можна відстежувати онлайн на нашому порталі у розділі Верховна рада.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»