Подкаст «Словом» за 26 жовтня: відсторонення невакцинованих від роботи і п'ять питань Зеленського

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 26 жовтня - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про те, коли невакцинованих українців почнуть відсторонювати від роботи. Про те, хто з мерів українських міст за рік після виборів зміг виконати найбільше обіцянок. Про ідеї, стосовно яких Володимир Зеленський проводив анкетування громадян та про одну з найпопулярніших серед українських політиків обіцянку - підвищити виплати при народженні дитини. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Невакцинованих працівників будуть відсторонювати від роботи

Невакцинованих співробітників з переліку професій, для яких щеплення від коронавірусу є обов'язковим, почнуть відсторонювати від роботи вже з 8 листопада. Про це йдеться у змінах до постанови №1236, які ухвалив Кабмін.

Контролювати виконання постанови повинні керівники державних органів і установ. Вони зобов'язані відсторонити від роботи співробітників, які відмовляються або ухиляються проходити вакцинацію, без збереження зарплати. Однак місце роботи при цьому має зберігатись за людиною.

Працівників, які отримали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації, відсторонювати не будуть.

Нагадаємо, зараз обов'язковою вакцинація є для педагогів, чиновників і деяких інших категорій. Однак список професій хочуть розширити.

До речі, МОЗ переклало відповідальність за відсутність сертифікатів вакцинації від коронавірусу на міжрегіональних рейсах із перевізників на самих пасажирів. Відповідні зміни внесли до постанови на засіданні Кабміну 20 жовтня, повідомляє пресслужба відомства.

Під час поїздок автомобільним транспортом на міжобласному і міжнародному сполученнях відповідальність за наявність таких документів покладається на пасажирів. При цьому перевізник буде зобов'язаний проінформувати пасажирів про те, що у них має бути документ, котрий підтверджує щеплення проти коронавірусу або негативний результат тесту. Від неповнолітніх такого документа не вимагатимуть.

У МОЗ нагадали, що порушення цих правил передбачає штраф від 17 тисяч до 34 тисяч гривень.

В МВС же повідомили, що за минулий тиждень відкрили понад 80 кримінальних проваджень за підробку COVID-сертифікатів та результатів ПЛР-тестування. Всього з початку року відкрито понад 800 кримінальних проваджень, повідомляє пресслужба відомства.

Як мери українських міст виконують свої обіцянки

25 жовтня минулого року в Україні відбулися місцеві вибори. Жителі міст і сіл обирали собі місцеві ради, сільських, селищних і міських голів.

Серед тих міських голів, яких обрали на посаду вперше, найбільше обіцянок виконав очільник Луцька Ігор Поліщук - 8%. Загалом, більшість його обіцянок – програмні, без зазначення конкретних термінів виконання.

Водночас мер Рівного Олександр Третяк за рік не виконав жодної обіцянки, але всі вони перебувають у процесі виконання.

Серед тих голів, кого переобрали на другий термін, найбільше обіцянок за рік виконав мер Чернігова Владислав Атрошенко – 20%. Водночас зазначимо, що він дав всього 5 обіцянок, що доволі небагато.

Хмельницький міський голова Олександр Симчишин виконав 19% обіцянок (6 із 31). У новому сезоні більшість його обіцянок стосується ремонту та будівництва шкіл, садочків, майданчиків.

Мер Дніпра Борис Філатов виконав 1 із 6 обіцянок (17%). Очільник Івано-Франківська Руслан Марцінків за рік роботи виконав 3 із 23 обіцянок (13%). Столичний мер Віталій Кличко виконав 9% обіцянок – 3 із 22 зобов’язань. Водночас він один з небагатьох мерів, хто встиг провалити 4 обіцянки, при чому усі через строки виконання.

По одній обіцянці виконали мери Одеси, Тернополя та Львова.

Жодної обіцянки впродовж року не виконали міські голови Сум, Ужгорода, Полтави та Миколаєва.

Як очільники міст виконують свої обіцянки та кому з мерів вдалося виконати найбільше зобов’язань протягом року - читайте у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті.

Питання від Зеленського: чи прислухалася влада до відповідей українців

Одночасно з місцевими виборами рік тому Володимир Зеленський ініціював проведення всеукраїнського опитування – майже аналога референдуму, тільки без юридичних наслідків. Українцям запропонували відповісти на п'ять запитань, які, за словами президента, «ми обговорюємо на кухні, на вулиці та в інтернеті, сперечаємося з друзями і таксистами».

Перше запитання звучало так: «Чи підтримуєте ви ідею довічного ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах?». За попередніми даними, 82,97% українців підтримали ідею, 13,8% – були проти.

За рік президент і його партія не запропонували настільки прям посилити покарання за корупцію. У Верховній раді є тільки один законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження довічного позбавлення волі за особливо тяжкі корупційні злочини. Його за кілька днів до опитування зареєструвала фракція «Батьківщина», ініціативу на розгляд не виносили.

За минулий після опитування час парламент тільки встановив кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання декларації – за це загрожує до двох років позбавлення волі.

Ще було питання про те, чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній раді до 300 осіб. Ще в серпні 2019 року, Зеленський зареєстрував у Раді законопроєкт про скорочення депутатського корпусу. Конституційний суд визнав проєкт таким, що відповідає Основному закону, щоправда, з деякими зауваженнями.

У лютому 2020 року президентський законопроєкт був ухвалений в першому читанні. Для ухвалення у другому потрібно щонайменше 300 голосів, але їх у Верховній раді немає.

Що показало опитування стосовно легалізації медичного канабісу, створення вільної економічної зони на Донбасі, виконання Будапештського меморандуму та чи були якісь зрушення чи рішення з приводу них - читайте у нашому великому аналітичному матеріалі на порталі.

Виплати на дитину: що обіцяли депутати та політики

В Україні можуть підвищити виплати при народженні дитини – профільний комітет парламенту рекомендував ухвалити в першому читанні депутатський законопроєкт. За першу дитину нардепи пропонують виплачувати допомогу в розмірі 50 тисяч гривень, за другу – 100 тисяч, за третю і кожну наступну – 150 тисяч.

Закон «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на підставі якого виплачують допомогу при народженні дитини, був ухвалений в 1992 році. Спочатку цю допомогу виплачували в розмірі декількох мінімальних зарплат. У 2002 році закон змінили та розмір допомоги скоротився до одного прожиткового мінімуму на дитину до 6 років. Тоді це було 307 гривень. У 2004 році допомогу при народженні дитини збільшили до двох прожиткових мінімумів – до 644 гривень.

Віктор Ющенко, перебуваючи на посаді президента впорався з обіцянкою – щонайменше у 10 разів збільшити грошову допомогу матері при народженні дитини. З 2005 року така допомога становила вже 22,6 прожиткових мінімумів або близько 8,5 тисяч гривень.

У 2008 році відбулася реформа в системі виплат при народженні дитини – і сума стала залежати від того, яка за рахунком дитина в сім'ї народилася – перша, друга чи третя.

У 2014 році було ухвалене рішення платити фіксовану допомогу при народженні дитини – 41 тисячу 280 гривень, незалежно від «дитячого» прожиткового мінімуму і від того, перша це дитина, друга чи третя. Відтоді розмір допомоги не змінювався.

На минулих президентських виборах обіцянка змінити розмір цієї допомоги була особливо популярною. Вона була в програмі Петра Порошенка, Михайла Бондаря, Ольги Богомолець, Миколи Габера та Іллі Киви. Сергій Тарута обіцяв, що держава буде платити 100 тисяч гривень при народженні першої дитини та 200 тисяч при народженні другої та кожної наступної. Юрій Бойко та Олександр Вілкул обіцяли, що виплата при народженні первістка складе 100 тисяч гривень, при народженні другої дитини – 200 тисяч, третьої та наступної – аж по 400 тисяч.

Як політики та партії незалежної України обіцяли підвищити виплати при народженні дитини та чи є якісь свіжі варіанти - про це читайте докладніше у нашому спецматеріалі на порталі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал