Статистика захворюваності на коронавірус в Україні почала доволі стрімко зростати ще у липні. На кінець літа припало багато вихідних та святкових днів, зокрема, День Незалежності. Під час святкувань масового скупчення людей було не уникнути. Це лише погіршило ситуацію з поширення хвороби. Коли буде відчутний «ефект Дня Незалежності», чи варто готуватися до нового локдауну та чи допоможуть привілеї для вакцинованих – читайте у матеріалі «Слово і діло».
Коли очікувати нового спалаху
На початку липня за добу фіксували 600-800 нових випадків коронавірусу, водночас, кількість тих, хто одужав, була майже вдвічі більшою, а кількість активних випадків відповідно зменшувалася. Зараз ситуація протилежна, ба більше, зростають і темпи заповнення ліжок.
Тобто, нова хвиля коронавірусу почала накривати Україну і на момент вихідних у серпні вже стала помітною.
У коментарі «Слово і діло» стратег, інфекціоніст Вадим Арістов зазначив, що у Києві очікувати спалаху коронавірусу після Дня Незалежності варто найближчі два тижні, адже було велике скупчення людей без масок чи респіраторів.
Однак, за його словами, значна частина людей може перенести хворобу безсимптомно або в легкій формі, перенести «на ногах», ігноруючи її прояви.
«Тобто, ефект Дня Незалежності частково можна буде побачити і через місяць-півтора. Тоді, коли середні і тяжкі форми захворювання проявляться через кілька ланок за ланцюжком інфікувань від тих, хто підхопив інфекцію під час свят», – вважає інфекціоніст.
У Національній академії наук спрогнозували, що найвищих темпів зростання захворюваності можна очікувати, коли частка заражень коронавірусом «Дельта» досягне близькою 90% від нових випадків.
Також учені припустили, що ситуація із захворюваністю на COVID-19 може стрімко погіршитись на тлі зростання основних епідеміологічних показників.
Голова МОЗ Віктор Ляшко нещодавно заявив, що діти, на відміну від дорослих, не створюють навантаження на систему охорони здоров’я, а тому «їхня масова вакцинація проти COVID-19 наразі не є актуальною».
Прищепити 5 млн осіб до осені не встигли: як змінювалася динаміка вакцинації з моменту призначення ЛяшкаЯк змінювалася динаміка вакцинації з моменту призначення Віктора Ляшка главою МОЗ – на інфографіці.
За словами міністра, частка дітей, яка перенесла хворобу, не є суттєвою і не перевищує 8%.
Ляшко додав, якщо динаміка інфікування серед дітей зростатиме, то у МОЗ змінюватимуть пріоритети вакцинації.
Водночас на думку інфекціоніста Вадима Арістова, діти не захищені вакцинальним або природнім імунітетом, тому їхні скупчення стануть своєрідним локомотивом епідемії.
У Великій Британії науково-консультативна група з надзвичайних ситуацій випустила застереження, що у школах буде висока захворюваність. Діти легко можуть розносити вірус та передавати його іншим.
Арістов вважає, що саме за рахунок цього можливе передавання інфекції між різними прошарками населення.
Однак, за словами експерта, закриття шкіл може обернутися важкою втратою як для економіки, так і для суспільства.
«Тому потрібно до закриття використати можливості інших інструментів. Наприклад, перепланувати режим навчання, розділити дітей на менші групи у класах на більшу кількість змін, змінити маршрути всередині школи, змінити вентиляцію тощо. Найкраще школам залучати для цього спеціалістів. Також можна робити «гібридне навчання» – коли спочатку одні учні навчаються у закладах, а інші дистанційно, а потім вони міняються», – розповів інфекціоніст.
Чи буде в Україні новий локдаун
Днями головний санітарний лікар країни Ігор Кузін заявив, що у листопаді в Україні можуть посилити карантинні заходи та запровадити локдаун, якщо ситуація з поширення коронавірусу не покращиться.
Водночас він додав, якщо українці будуть активно вакцинуватися і дотримуватися правил, то локдаун можна буде відтягнути на грудень-січень або зовсім не допустити.
Запроваджувати локдаун чи ні, вирішуватиме місцева влада. Наприклад, столична вже заявила, що у разі нової хвилі коронавірусу, у Києві не будуть знову закривати дитячі садки та початкові школи на карантин.
Однак, за словами Кузіна, якщо ситуація з COVID-19 загостриться, жорсткий карантин можуть запровадити на загальнонаціональному рівні. Також він зазначив, що обов'язкове носіння масок скасовувати не будуть, вони «залишаться з нами до останніх днів пандемії».
Інфекціоніст Вадим Арістов також вважає, що після погіршення ситуації, коли доволі швидко почнуть вичерпуватися ресурси МОЗ, запровадять локдаун.
У Міністерстві охорони здоров’я запевнили, що медична система готова реагувати на нову хвилю коронавірусу. Місцева влада вже закупила кисневі концентратори, щоб видавати їх тяжкохворим (яких з різних причин залишили лікуватися вдома). Загалом для амбулаторного лікування закуплено 14 790 концентраторів у всіх областях.
За словами інфекціоніста, із цими концентраторами може виникнути проблема.
«Користування кисневими концентраторами вдома може призвести до збільшення летальних випадків, адже «лікує не прилад, а система охорони здоров’я». Людина має перебувати під наглядом медиків, дотримуватися певного режиму лікування і отримувати необхідні препарати, чого вдома не можна забезпечити повною мірою», – розповів експерт.
Чи потрібні привілеї для вакцинованих
У МОЗ припускають, що люди з сертифікатами вакцинації проти коронавірусу зможуть відвідувати публічні місця навіть у разі локдауну.
«Будуть запроваджуватися карантинні обмеження, але для певних сфер економіки вони дозволять працювати навіть у червоному рівні епідеміологічної небезпеки», – розповів Віктор Ляшко під час брифінгу.
Він додав, якщо, наприклад, колектив кінотеатру буде вакцинований, а всі відвідувачі показуватимуть COVID-сертифікати, заклад зможе працювати і під час локдауну.
Водночас, інфекціоніст Вадим Арістов вважає, що такі привілеї для вакцинованих не матимуть значного епідеміологічного значення.
«Це, фактично, копіювання тих заходів, які запровадив Китай ще минулої весни. Найбільш відомим продовженням стала система Green pass в Ізраїлі на початку цього року. Тобто, це створення своєрідних просторів безпеки для людей, доступ до яких – через вакцинацію або тест», – розповів експерт.
Спочатку вважалося, що вакцини запобігають поширенню інфекції в суспільстві, про що заявляли самі виробники. Однак зараз, за словами Арістова, при штамі «Дельта» рівень виділення вірусу у вакцинованої людини на тому самому рівні, як і у невакцинованої.
«Навіть вакцинована людина може виділяти велику концентрацію вірусу і таким чином інфікувати інших вакцинованих людей, або тих, хто прийшов із негативним ПЛР-тестом. Відповідно, простою перевіркою паспорту (вакцинації – ред.) створити «місце безпеки» не вийде», – зазначив він.
Водночас такі привілеї посилюють мотивацію суспільства до вакцинації. В цьому зацікавлений і уряд, і кожен громадянин, вважає інфекціоніст.
«Уряд зацікавлений у тому, щоб менше грошей витрачати на лікування інфікованих в лікарнях і реанімаціях. А людина зацікавлена провакцинуватися, щоб переносити хворобу без важкого перебігу чи смерті», – сказав Арістов.
Однак, на думку експерта, це не виключає необхідності протиепідемічних заходів і з боку уряду, і з боку окремих громадян, адже частка людей зі статусом вакцинованих, яка отримує постковідний синдром після інфікування, не значно менша, ніж в людей без щеплення.
Нагадаємо, «Слово і діло» раніше писало, які прогнози дають учені щодо розвитку пандемії коронавірусу восени.
Як змінювалася динаміка вакцинації з моменту призначення Віктора Ляшка главою МОЗ, можна подивитися на інфографіці.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»