В Україні створюють новий орган, який займатиметься розслідуванням всіх економічних злочинів, починаючи від несплати податків і завершуючи махінаціями на фондовому ринку. «Слово і діло» разом з експертами намагалося з'ясувати, як функціонуватиме Бюро економічної безпеки, чи залежатиме щось від прізвища обраного голови та чи варто чекати від бюро високих результатів.
Як функціонуватиме бюро
У березні 2021 року президент Володимир Зеленський підписав закон «Про Бюро економічної безпеки». Основною функцією БЕБ буде аналітична робота, а не силові повноваження.
Бюро займатиметься аналізом бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів бізнесу чи держструктур.
Що належить до повноважень БЕБ:
- виявлення зон ризиків у галузі економіки;
- оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, їхня мінімізація та усунення;
- запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;
- збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави;
- планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням;
- виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;
- складання аналітичних висновків і рекомендацій для держорганів для того, щоб підвищити їхню ефективність у галузі економіки.
БЕБ планує розслідувати правопорушення, які пов’язані з податками, підробленням документів, розголошенням комерційної або банківської таємниці, приватизацією, контрабандою, нецільовим використанням бюджетних коштів тощо.
За словами політолога Миколи Давидюка, Бюро економічної безпеки, в ідеалі, повинно розвантажити інші органи, зокрема СБУ.
Загалом модель самого органу для України, на погляд експерта, доволі непогана. Питання в тому, чи зможуть її впровадити повною мірою.
Вибори голови БЕБ
Конкурс з обрання керівника Бюро економічної безпеки розпочався у червні, загалом надійшло 59 заяв. Комісія визначила шортлист із 12 кандидатів за підсумками тестування.
Далі цих кандидатів допустять до виконання ситуаційних завдань і співбесіди після спецперевірки згідно із законом «Про запобігання корупції» та «Про очищення влади».
За результатами цих етапів, комісія відбере трьох кандидатів, яких подадуть на розгляд Кабінету міністрів.
Серед претендентів на посаду є колишній та нинішній голови Державної фіскальної служби, колишні депутати, працівник НАБУ та член наглядової ради Нацбанку.
Хто претендує на місце керівника бюро:
- Ганна Горбенко – працює в Національному антикорупційному бюро;
- Сергій Маштабей – обіймає посаду державного експерта у Мінінфраструктури;
- Вадим Мельник – глава ДФС;
- Василь Горбаль – член Ради Нацбанку;
- Раджамі Джан – очолює управління аналітики та обробки інформації в НАБУ;
- Олександр Карєєв – працював у НАБУ та МВС;
- Аттіла Ковчі – працює прокурором в Офісі генпрокурора;
- Сергій Олійник – працював у ДБР;
- Роман Осипчук – очолює Управління внутрішнього контролю НАБУ;
- Сергій Солодченко – перший заступник глави ДФС;
- Олексій Туровський – працював на різних посадах в МНС та ДСНС;
- Юлія Яцик – нардеп від Слуги народу.
Для кандидатів прописали низку жорстких умов. Головою БЕБ зможе стати громадянин України, якому більше 35 років. Він повинен мати вищу юридичну або економічну освіту, щонайменше десять років стажу роботи за спеціальністю, п'ять з яких – на керівних посадах у державних органах або на приватних підприємствах.
Водночас, главою бюро заборонено бути тим, хто має непогашену та незняту судимість за кримінальні правопорушення, кого притягали до відповідальності за корупцію, хто не подав електронну декларацію та має заборгованість зі сплати аліментів.
На думку політолога Миколи Давидюка, від того, хто буде керівником бюро, його робота залежатиме на 90%.
«Людина буде задавати політику, а не політика людину. У новому органі багато чого залежатиме від особистих якостей і цінностей того, хто зайде», – вважає Давидюк.
За словами експерта, реальний конкурс обрання керівника бюро завершиться восени.
«Поки керівник почне формувати під себе штат, набирати керівників тощо, реально, щоб запрацювало бюро до перших справ, потрібен щонайменше рік. Найближчим часом орган перебуватиме у режимі невизначеності, тому об’єктивно оцінювати його роботу не вийде», – вважає політолог.
Підводне каміння у роботі бюро: що може піти не так
Юрист Богдан Бондаренко розповів, що є один важливий нюанс, який викликає питання – своєчасність призначення голови бюро.
«Якщо вчасно його призначити не вдасться, постане питання, що досудові розслідування (якими має займатися бюро, – Ред.) будуть підвисати й надалі», – каже експерт.
За словами Бондаренка, з бюро хочуть зробити орган, який, з одного боку, працює на захист порушеного права, а з іншого, має багато аналітичної роботи. Це передбачає взаємодію з величезною кількістю органів в контексті того, щоби в майбутньому не допускати правопорушень.
«А от наскільки це вдасться реалізувати найближчим часом – спірне питання. Прищепити філософію такого органу в Україні дуже складно», – зазначив експерт.
Серед можливих перешкод у роботі бюро політолог Микола Давидюк виділяє ментальний опір, потенційну корупцію і неузгодженість із законодавством.
«У нашій країні ментальної жаги до боротьби з корупцією особливо не спостерігається», – каже експерт.
Водночас Давидюк наголосив, що в орган закладені кращі світові досвіди, для того, щоб він повноцінно запрацював і почав приносити користь державі.
Нагадаємо, раніше ми розбиралися, яких результатів очікувати від Бюро економічної безпеки.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»