Подкаст «Словом» за 26 липня: Олімпійські ігри, Кримська платформа, корупція та перерахунок пенсій

Читать на русском

Про старт Олімпійських ігор та перші досягнення українців у Токіо. Про «Кримську платформу» та ті сподівання, які на неї покладаються. Про одну з найнебезпечніших внутрішніх загроз для України - корупцію - у цифрах. Та про перерахунок пенсій в країні у 2021-му році. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Олімпійські ігри розпочалися

В Токіо офіційно розпочалися літні Олімпійські ігри. Під час церемонії відкриття національні збірні зі 206 країн світу пройшли олімпійським стадіоном перед, щоправда, майже порожніми трибунами.

Україну на Олімпіаді представляють 158 олімпійців у 25-ти видах спорту. Загалом на іграх атлети розіграють 339 комплектів нагород у 33-х видах спорту.

За підсумками першого дня Олімпіади медальний залік очолювала Японія - її спортсмени встигли вибороти три «золота» і одне «срібло». На другому місці в заліку була китайська команда - три «золота» і дві «бронзи». На третьому спортсмени з США - 1 «золото», 2 «срібла» та 4 «бронзи». Українська збірна була на 24-му місці з десятьма іншими країнами.

Цю позицію для України виборола 20-річна дзюдоїстка Дарина Білодід, яка отримала «бронзу» у змаганнях з дзюдо у ваговій категорії до 48 кг.

Пізніше стало відомо про ще одну медаль - український фехтувальник Ігор Рейзлін виборов для збірної України ще одну «бронзу», ставши єдиним українським шпажистом, що пройшов у півфінал змагань на Олімпійських іграх. Примітно, що раніше ніхто з українців не проходив у півфінал одиночного турніру з чоловічої шпаги.

Вперше, до речі, взагалі в історії Олімпійських ігор визначився чемпіон зі скейтбордингу. Ця дисципліна вперше офіційно входить в програму олімпійських змагань. У фіналі брали участь вісім спортсменів, українці у цій дисципліні не були представлені. Першим олімпійським чемпіоном зі скейтбордингу став 22-річний японець Юто Хорігомо.

Кримська платформа: чого чекати від першого саміту

Напередодні святкування 30-ї річниці Незалежності України, у Києві відбудеться масштабна міжнародна подія з обговорення можливих шляхів деокупації Криму – саміт «Кримської платформи».

З відкритих джерел та заяв у ЗМІ відомо, що у саміті готові взяти участь представники з 12-ти держав та Євросоюзу. Ініціатива із запуску «Кримської платформи» вже має певні успіхи та наслідки для міжнародного позиціювання України.

Перш за все, вона привернула увагу міжнародної спільноти та самої Росії до питання деокупації Криму. Кремль вже кілька разів змінював тактику у своєму ставленні до проведення саміту – від попередньої згоди взяти участь лише за умови обговорення проблем півострова, таких як водопостачання та транспортне сполучення, до відвертого шантажу третіх країн у разі їхньої участі у роботі саміту.

По-друге, «Кримська платформа» нині є важливим механізмом відпрацювання усіх можливих юридичних механізмів для відшкодування завданих агресором збитків та відновлення територіальної цілісності саме завдяки міжнародним дипломатичним інструментам. Це ще один майданчик, ініційований Україною, за допомогою якого можна привернути увагу світової спільноти до злочинних дій Росії, а також створити додаткові передумови для посилення санкцій.

В українському МЗС наголошують: «Кримська платформа» – це ще й перезапуск системи безпеки та міжнародного співробітництва не лише в Європі, а й у світі. Якщо одна з країн нехтує всіма дипломатичними нормами та міжнародним правом та загарбує територію сусідньої держави – такі дії суперечать усім можливим правилам і руйнують нинішню систему міжнародних відносин у світі.

Будь-яке територіальне питання, спричинене агресією однієї держави проти іншої, рано чи пізно матиме своє логічне завершення. Як правило, варіантів розвитку ситуації два – або країна-агресор не зупиняється на вчиненому і продовжує свої загарбницькі дії, або держава, на яку скоїли напад, у дипломатичний чи військовий спосіб повертає свої території, після чого агресору доводиться платити за свої дії репарації.

Що реально може зробити Україна на сьомому році окупації Криму, та які сподівання покладаються на механізм «Кримської платформи» - про це читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Корупція в Україні: наскільки все погано

Згідно з нещодавнім опитуванням, більшість українців вважають корупцію серйозною проблемою для розвитку держави. Справді, корупція в Україні викликає побоювання в іноземних інвесторів, поточний рівень корупції нам заважає рухатися до членства в НАТО, на чому наголошують міжнародні партнери. Держсекретар США Ентоні Блінкен на початку липня заявляв, що Україна через корупцію втрачає близько 30% свого ВВП.

За 2016 рік було зареєстровано 9 тисяч 787 випадків присвоєння або розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем. У 2017 році таких правопорушень було 10 тисяч 756, у 2019-му – 9 тисяч 74, у 2020-му – 11 тисяч 160.

Протягом 2017 року до суду надійшло 5 тисяч справ, пов'язаних з корупційними злочинами (розглянули 3,9 тисячі справ). У 2018 році таких справ в судах було 9,8 тисячі (розглянули 8 тисяч), у 2019-му – 11 тисяч (розглянули 10 тисяч).

У тому ж 2019 під штрафні санкції у зв'язку з корупційними справами потрапили 5 тисяч осіб, 15 громадян позбавили права обіймати певні посади. У 2020 році суди оштрафували 4,6 тис. осіб на суму 4 млн 835 тисяч гривень, 10 осіб позбавили права перебувати на певних посадах.

Минулого року державні службовці скоїли 74 корупційні злочини, майже половина була пов'язана з отриманням хабарів. Чиновники місцевого самоврядування вчинили 49 корупційних злочинів: 16 пов'язані з розтратою або присвоєнням майна, 14 – з отриманням хабарів, 13 – зі зловживанням службовим становищем, 6 – зі зловживанням впливом. На одержанні неправомірної вигоди упіймали одного суддю.

Та найчастіше до корупційних злочинів були причетні працівники правоохоронних органів – 194 випадки, більшість пов'язані з отриманням хабарів.

Яке місце у рейтингах корупції посідає Україна з такими показниками та які результати роботи показують наші антикорупційні органи - про це дізнавайтеся з нашого розгорнутого дослідження з інфографікою на сайті.

Підвищення пенсій в Україні: наскільки зростуть виплати

На самому початку 2021 року розмір мінімальної пенсії для громадян віком від 65 років зріс до 2,4 тис. гривень. Наступне підвищення відбулося у березні. Для пенсіонерів старше 80 років запровадили щомісячну компенсацію у розмірі до 500 гривень. Крім того, до 2,6 тисячі гривень зріс мінімальний розмір пенсії за наявності у таких осіб страхового стажу 20-25 років і більше. Також у березні була проведена планова індексація пенсій на 11%. Перерахунок провели для 9,8 млн осіб, середній розмір підвищення, щоправда, тоді склав 285,8 грн.

У квітні перерахували виплати пенсіонерам, які працюють. Виплати скорегували з урахуванням збільшення стажу і зарплати, з якої розраховувалася пенсія. Середній розмір підвищення – 193,3 гривні.

Наступне ж підвищення заплановане на жовтень: почнуть виплати по 400 гривень для громадян віком 75-80 років і за наявності у них страхового стажу 20-25 років. Мінімальна пенсія для них виросте до 2,5 тисяч гривень.

На грудень заплановане підвищення мінімальної зарплати, а воно матиме наслідком і підвищення мінімальної пенсії. Громадяни віком від 65 років почнуть отримувати щонайменше 2,6 тисячі гривень.

Інформацію про всі тонкощі перерахунку пенсій в Україні у 2021 році, а також про динаміку чисельності осіб пенсійного віку за останні кілька років - ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці на нашому сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал