Докотилися до банкрутства: Україна може залишитися без власних вантажівок

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Господарський суд Дніпропетровської області визнав банкрутом компанію «Богдан Моторс». Оскільки процедуру банкрутства проходить ще одне українське підприємство ‒ «АвтоКрАЗ» ‒ можна вважати, що в нашій країні більше не залишилося заводів із виробництва великовантажної техніки, зокрема і для потреб армії.

Рішення визнати банкрутом ПрАТ «Богдан Моторс» Госпсуд Дніпропетровської області ухвалив 6 липня. Фінансовий стан компанії став погіршуватися минулого року. За підсумками 2020 року, компанія отримала понад 3,3 млрд грн збитків, тоді як прибуток склав трохи більше 609 млн.

Процедура банкрутства компанії «Богдан Моторс», президентом якої є скандально відомий соратник Петра Порошенка і колишній заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, була розпочата 23 грудня 2020 року. А 20 квітня 2021 року суд затвердив реєстр вимог кредиторів на суму в 6,7 млрд грн.

Крім легкових машин для цивільного ринку, АТ «Богдан-Моторс» виробляло техніку для Збройних сил. Це медичні спецавтомобілі, зібрані на базі китайського позашляховика Great Wall, а також вантажівка «Богдан-6317» ‒ локалізована версія білоруської машини МАЗ-6317, зібрана на Черкаському автоскладальному заводі. Автомобіль «Богдан-63172» був взятий на озброєння української армії і закуповувався для потреб ЗСУ і Нацгвардії з 2016 року. Закупівлі білоруської техніки були пов'язані з проблемами ще одного великого українського підприємства ‒ ПАТ «АвтоКрАЗ», яке також перебуває у стані банкрутства з 2018 року.

За іншою інформацією, саме рішення закуповувати МАЗи і погубило КрАЗ. Обидві марки випускали багато в чому схожу техніку і навряд чи могли ужитися на українському ринку. Тут варто згадати про зв'язок між Гладковським і тодішнім президентом Порошенком. Як бачимо, така «конкуренція» зрештою завдала шкоди обом підприємствам. Останнім часом діяльність «Богдан Моторс» взагалі стала об'єктом уваги правоохоронних органів. Зокрема, в квітні Державне бюро розслідувань проводило обшуки в приміщеннях «Богдан Моторс», розслідуючи можливе перевищення влади чиновниками Міноборони, які організували постачання у війська неякісного транспорту за завищеними цінами.

До слова, з КрАЗом ситуація незрозуміла. В одному зі своїх інтерв'ю віцепрем'єр ‒ міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський заявив, що підприємство чекає завершення процедури банкрутства, яка є «відповіддю на загрози його рейдерського захоплення». До кінця поточного року всі юридичні процедури повинні бути завершені, після чого підприємство почне нормальну роботу і буде включено в систему оборонних закупівель. У травні «АвтоКрАЗ» підписав контракт з Командуванням з організації підрядних робіт Армії США на постачання вантажівок і запчастин до них. Втім, наразі незрозуміло, куди підуть ці машини. Навряд чи в армію США, де і своєї автомобільної техніки достатньо.

З урахуванням банкрутства цих двох підприємств, а також того факту, що Україна запровадила заборону на купівлю товарів з Білорусі (звідки, власне, і приходили машинокомплекти для складання вантажівок МАЗ/Богдан), виходить, що Україна залишилася без власного виробництва великовантажних автомобілів, не тільки для потреб народного господарства, а й для потреб армії ‒ яка, як відомо, веде війну на Донбасі.

Вантажівка для армії ‒ це ж не тільки техніка для перевезення особового складу. Це платформа для заряджальних машин, установок реактивних систем залпового вогню, медичних комплексів і багато чого ще. Достатньо сказати, що сама перша дослідна версія ракетного комплексу «Нептун» була розміщена на колісних платформах КрАЗу. Дослідний зразок нової української РСЗВ «Берест» також був виконаний на базі однієї з вантажівок КрАЗ. Важливість вантажних машин для логістики і життєдіяльності армії в сучасних умовах і пояснювати не потрібно.

На сьогодні основною базою для бойових і спеціальних машин обрана чеська платформа Tatra. На неї ж планується «пересадити» і «Нептун». Безперечно, чеська техніка досить непогана. Однак основна проблема ‒ це вартість такої техніки, оскільки будь-яка із іноземних вантажівок буде дорожчою за український і навіть білоруський аналог. Різниця в ціні може виявитися критичною для нашого скромного військового бюджету. Плюс терміни, які підуть на укладання контрактів, постачання і адаптацію під українські потреби.

Ніхто не каже про те, що буквально завтра українська армія перейде на гужову тягу. Чимало вантажівок залишилося у спадок від СРСР. Та й власні заводи, поки вони працювали, випустили досить багато таких машин. Але для країни, яка воює така ситуація ‒ повний сюрреалізм.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал