Про Apple в Україні, нашу збірну на Чемпіонаті Європи та реакцію українців на вихід у чвертьфінал. Про список ініціатив з дедлайнами для внесення в парламент у 2021-му. Про створення нового роду військ та виплати, на які вплине новий прожитковий мінімум в Україні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Apple зайшла в Україну - тепер офіційно
Компанія Apple офіційно відкрила офіс в Україні. Про це повідомив віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Тепер, за його словами, компанія буде безпосередньо ввозити техніку в Україну і контролювати магазини офіційних дилерів.
«Це важлива новина. Відкриття офісу Apple зможе посилити наш імідж на міжнародній арені та в перспективі буде сприяти залученню нових інвестицій», – підкреслив Федоров.
Також з 29 червня 2021 року стала доступною підтримка для користувачів Apple українською.
Україна - у чвертьфіналі Євро-2020: як це було
В матчі 1/8 фіналу Чемпіонату Європи з футболу Збірна України обіграла Швецію з рахунком 2:1 і пройшла в наступну стадію турніру, де 3 липня зіграє зі збірною Англії.
Рахунок матчу відкрила збірна України: на 27-й хвилині Олександр Зінченко забив з подачі Андрія Ярмоленка. Шведи зрівняли рахунок під кінець першого тайму. У другому таймі, попри низку моментів в обох команд, голів не було.
За рахунку 1:1 розпочався овертайм. На самому його початку збірна Швеції залишилася в меншості: Маркус Даніельсон був видалений з поля після грубого фолу проти Артема Бєсєдіна. Бєсєдін продовжити гру не зміг, на заміну йому вийшов Артем Довбик, який і приніс перемогу українській команді. На 120-й хвилині після пасу від того ж Зінченка Довбик забив.
При чому зі своїм голом ще й примудрився увійти в історію Чемпіонатів Європи з футболу: бо це був найпізніший переможний забитий м'яч. До речі, збірна України в ЧЄ ще не заходила так далеко, тому для команди це теж рекорд.
Вихід нашої збірної до чвертьфіналу став причиною великої кількості емоцій і креативу. Що відбувалося у соцмережах з цього приводу, цікаві коментарі, меми та навіть фотожаби на тему - ми зібрали для вас в нашому матеріалі на сайті.
Ініціативи в парламенті: в яких законопроєктів спливає дедлайн
Верховна рада в лютому схвалила план законопроєктної роботи на 2021 рік – список ініціатив з дедлайнами для внесення в парламент і відповідальними за розроблення. Оскільки цьому плану вже пів року, віцеспікер Руслан Стефанчук анонсував його ревізію. «Слово і діло» також проаналізувало цей документ і виділило кілька цікавих моментів.
До лютого 2021-го в парламент повинні були внести законопроєкт про ратифікацію Конвенції Ради Європи про протидію насильству щодо жінок і домашньому насильству (Стамбульська конвенція). Відповідальними за це є МЗС, Міністерство юстиції та Міністерство соціальної політики. Законопроєкт про ратифікацію Стамбульської конвенції виносили на розгляд Ради ще VIII скликання, але тоді він не зміг пройти навіть перше читання.
До квітня мав бути зареєстрований законопроєкт «Основи законодавства України про охорону здоров'я». Це базовий документ у галузі охорони здоров'я і з 1992 року він не переглядався. За розроблення нової редакції відповідальним є профільний комітет парламенту.
Кабінет міністрів мав до березня внести в Раду законопроєкт «Про затвердження загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки». Щодо цього законопроєкту у Дениса Шмигаля та Олега Уруського, до речі, є провалена обіцянка. У програмі дій Кабміну було зазначено, що програма повинна бути розрахована до 2030 року і подана в парламент в грудні. Але обидві умови не були дотримані.
Вже не перший уряд б'ється над реформою вугільної галузі. За планом потрібний законопроєкт мав бути зареєстрований до травня. Він мав вирішити проблемні питання галузі – щоб державні вугледобувні підприємства не потребували державної підтримки, а Україна стала більш енергонезалежною.
Про те, терміни внесення яких ще проєктів зірвали депутати та Кабмін згідно з планом законопроєктної роботи на цей рік - читайте в нашому дослідженні на сайті.
Сили територіальної оборони: допомога ЗСУ чи «регіональні армії»
Україна наблизилася до створення ще однієї армії – сил територіальної оборони. Верховна рада у першому читанні голосами 318 народних депутатів ухвалила законопроєкт «Про основи національного спротиву», який створює правові та організаційні засади сил територіальної оборони, регламентує основи їхньої підготовки, завдань і повноважень.
Передусім, ним передбачається створення нового роду військ ‒ Сил територіальної оборони Збройних сил України. Загальне керівництво національним спротивом здійснює президент України, а безпосередньо територіальною обороною керує головнокомандувач ЗСУ через командувача сил ТО Збройних сил України. З одного боку, сили тероборони виводяться зі складу Сухопутних військ і стають окремим родом сил з окремим фінансуванням. З іншого боку ‒ створюється ще одна структура, яка діятиме за командою військових з єдиного центру, а не керується наказами очільників тероборони на місцях залежно від обставин.
Критики законопроєкту вбачають у цьому найбільшу загрозу мобільності сил тероборони ‒ створення умовного бар'єра для швидкої відповіді на загрози з боку ворога. Прихильники президентського проєкту закону вказують на потребу створення запобіжників від формування паралельних «регіональних армій», які можуть стати не в пригоді, а навпаки ‒ допомагати окупанту.
Про те, якою бачать тероборону законотворці та якими є політична і соціальна складові проєкту закону про основи національного спротиву - читайте в аналітичному матеріалі на нашому сайті.
Підвищення прожиткового мінімуму: що зміниться для українців
В Україні з 1 липня змінюється розмір прожиткового мінімуму, а разом з ним - і деякі прив’язані й досі до нього соціальні виплати. Крім того, заплановано проведення індексації пенсій для деяких категорій громадян, щоправда, обіцяні 400 гривень для українців старше 75 років почнуть виплачувати пізніше.
У січні-червні цього року прожитковий мінімум на одну людину в Україні становив 2 тис. 189 грн. З 1 липня він зростає, щоправда, тільки на 4,8% – до 2 тис. 294 грн.
Прожитковий мінімум з 1 липня для працездатних українців становитиме 2 тис. 379 грн, для дітей віком до 6 років – 2 тис. 13 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 2 тис. 510 грн, для громадян, які втратили працездатність – 1 тис. 854 грн.
Через зростання прожиткового мінімуму підвищується й розмір виплат на дітей і допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами - тепер ця допомога буде 594,75 грн. Грошовий еквівалент «пакету малюка» – 6 тис. 39 грн (але його можна отримати й в натуральному вигляді).
Змінюються мінімальні розміри аліментів, соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, максимальна допомога із безробіття, допомога інвалідам з дитинства та дітям з інвалідністю, а ще розмір надбавок із догляду і мінімальні розміри деяких пенсій.
Докладніше про те, на що впливає прожитковий мінімум і яких ще змін в яких виплатах чекати - читайте на нашому сайті та в телеграм-каналі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»