Ліквідація ОАСК: що заважатиме реалізації змін за законопроєктом Зеленського

Читать на русском
Чи можливо ліквідувати ОАСК за законопроєктом Зеленського і що заважатиме у реалізації змін, читайте в матеріалі Слово і діло.
Ліквідація ОАСК - що заважатиме реалізації змінСлово і діло

13 квітня президент Володимир Зеленський подав до Верховної ради як невідкладний законопроєкт №5369 про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва. Проєкт закону передбачає створення нового Київського міського окружного адмінсуду. «Слово і діло» разом з експертом з конституційного права Богданом Бондаренком розбиралося, чи допоможе таке рішення покращити правосуддя в Україні і що заважатиме реалізації закону.

У разі ухвалення президентського законопроєкту ОАСК припинить свої повноваження, а його справи передадуть до Київського окружного адміністративного суду, який мають створити. Новий суд отримає усі справи та матеріали, юрисдикція яких поширюється на Київ.

«На рівні ідеї, у президента дійсно є повноваження подавати законопроєкти до парламенту стосовно створення чи ліквідації того чи іншого суду. Це потрібно робити тільки після консультації з Вищою радою правосуддя і вона не обов’язково повинна схвалити проєкт закону», ‒ зазначив експерт.

Тут виникає питання, що трактується підставою для ліквідації суду. Пункт 4, статті 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» чітко визначає такі підстави:

  • зміна системи судоустрою;
  • потреба забезпечення доступності правосуддя;
  • оптимізація видатків державного бюджету;
  • зміна адміністративно-територіального устрою.

Богдан Бондаренко зазначає, оскільки в Україні не змінюється система судоустрою, першу підставу можна відкинути. Друга ‒ також не підходить: створення одного суду замість двох, не поліпшує доступ до правосуддя. Тим більше важливо розуміти, що 49 суддів ОАСКу розглядали понад 45 тис. справ і матеріалів, які в разі ухвалення закону будуть передані 25 суддям Київського окружного адміністративного суду.

Говорити, що підставою для ліквідації стала оптимізація видатків також навряд чи можна, бо в такому разі можна ліквідувати будь-який суд за наявності політичної волі.

«Ліквідацію ОАСКу можуть розписати під будь-яку з підстав. Наприклад, розповісти, що таким чином вони зекономлять для держбюджету «10 гривень», і формально мають на це право. Однак ми розуміємо, що це політичне рішення, котре пов’язане з певними суддями та загальною медійною картиною довкола ОАСКу», ‒ наголосив експерт з конституційного права.

Важливо розуміти, що ліквідація суду не передбачає звільнення суддів: про це, зокрема, у своїх висновках пише Вища рада правосуддя. Також ВРП висунула дві умови: розписати оптимізацію бюджету суду та забезпечити гарантії про переведення суддів на рівнозначні посади.

«Це означає, що суддів без конкурсу можуть перевести у рівнозначні установи або новостворений суд на посади, які не будуть нижчими за рангом», ‒ додав Богдан Бондаренко.

Однак тут є одна проблема: переведення суддів ОАСКу може відбуватися винятково на підставі та в межах рекомендацій кваліфікаційної комісії, діяльність якої наразі заблокована. Тобто у короткі терміни потрібно відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Голова Верховного суду Валентина Данішевська вважає, що відсутність консенсусу у питанні формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів ставить під сумнів ухвалення закону, який передбачає відновлення роботи цієї комісії.

«Зараз ведуться дискусії, у який спосіб будуть призначені члени Вищої кваліфікаційної комісії. Є різні думки. Частина народних депутатів не сприймає участі іноземних експертів у принципі, частина – сприймає, але вважає, що в них не повинно бути права вирішального голосу. Є ще третя частина, яка наполягає на тому, що міжнародні експерти повинні мати це право. Така боротьба за вплив на формування Вищої кваліфікаційної комісії на сьогодні ставить під сумнів ухвалення закону», ‒ сказала Данішевська.

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко зазначає, що закон про ліквідацію суду може бути оскаржений в Конституційному суді або ж хтось може оскаржити якесь окремо взяте рішення.

«Підстави для оскарження завжди знайдуться, навіть попри те, що є прописана норма про ліквідацію суду. Але є нюанс. Скажімо, хтось із суддів захоче щось там оскаржити і на той момент вже буде створений новий суд з відібраними кадрами. У яку тоді структуру буде поновлюватись позивач?», ‒ риторично запитує експерт.

Бондаренко наголошує, що тема з перерозподілом обов'язків навіть уже новоствореного суду усе одно залишається актуальною. Раніше йшлося про те, щоб забрати в ОАСК повноваження оскаржувати рішення органів виконавчої влади і передати їх Верховному суду як суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції у таких спорах буде Велика палата Верховного суду. Але в такому разі, за словами експерта, не береться до уваги збільшення навантаження на суддів, що також вплине на тривалість розгляду справи.

Крім того, судова реформа, котру ініціював Зеленський ще у 2019 році, передбачала скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100. Також реформа запроваджувала новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів і створювала при Вищій раді правосуддя комісію з питань доброчесності та етики.

Однак Конституційний суд визнав такі положення неконституційними.

Нагадаємо, Окружний адмінсуд Києва не погоджується з ініціативою президента та зазначає, що «так звана судова реформа, яку проводить українська влада, спрямована не на створення нової судової системи, а на її перепідпорядкування антиконституційному зовнішньому управлінню».

Софія Телішевська, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал