Домовитися нереально: довкола Донбасу знову підвищуються ставки

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

У четвер, 18 лютого виповнилося шість років із дня відступу українських військ із Дебальцева. Після цього лінія фронту на Донбасі набула нинішньої конфігурації, а сторони конфлікту перейшли до реалізації «мирного плану», втіленого в комплексі заходів із виконання Мінських угод. Ця «дорожня карта» так ніколи не виконувалася. Символічно, що за шість років після завершення запеклих боїв під Дебальцевим сторони знову перейшли до взаємних погроз і підвищення ставок.

Те, що перемир'я на Донбасі зірвано, визнав глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук. 15 і 18 лютого на різних майданчиках пан Кравчук двічі повторив, що домовитися з Росією про врегулювання ситуації на Донбасі «нереально». «Коли ми говоримо про війну на Донбасі, не можна говорити «вони нас провокують»... Ми повинні говорити: «вони ведуть проти України реальну війну, порушують домовленості про всеосяжну тишу», а не «провокують». Ми будемо називати речі своїми іменами», – заявив він.

Зміна риторики Кравчука доволі примітна, оскільки буквально 3-4 місяці тому політик був куди більш оптимістичним в оцінці перспектив мирного процесу, і навіть цілком серйозно казав про можливість провести вибори в ОРДЛО вже в березні 2021 року.

Резонансні заяви Кравчука пролунали на тлі нагнітання напруженості з боку РФ. Причому обстріли і снайперська війна, які стали частіше на передовій, є лише верхівкою айсберга. Досить згадати про окупаційний форум «Русский Донбасс», який відбувся в Донецьку 28 і 29 січня. На ньому була представлена ​​однойменна сепаратистська «доктрина». Вона декларує приналежність незаконних «ДНР» і «ЛНР» до «російського світу», а також передбачає створення на базі «квазіреспублік» «російських національних держав», кордони яких повинні пролягати по адміністративних межах Донецької і Луганської областей України.

Присутня на «форумі» головна редакторка російського пропагандистського телеканалу Russia Today Маргарита Симоньян пізніше відзвітувала про результати заходу перед президентом РФ Володимиром Путіним. Серед іншого, Симоньян задалася питанням: якщо в 2014 році була «російська весна», то чи не час влаштувати на Донбасі «російське літо», остаточно захопивши українську територію. За її словами, жителі ОРДЛО нібито «бачать своє майбутнє в Росії або говорять, що вони вже в Росії».

Володимир Путін у відповідь пообіцяв «не залишити Донбас».

Уся ця гра слів означає підвищення ставок у «донбаському кейсі», яка спрямована на те, щоб примусити Україну виконати політичну частину, вигідну для Москви, Мінських угод. «Слово і діло» раніше вже пояснювало, чому «Мінськ-2» вигідний для РФ, і в яку пастку потрапив президент Володимир Зеленський, погодившись на мирне врегулювання саме в форматі Мінська. Вкотре на цьому зупинятися не будемо. Поговоримо лише про те, які інструменти є у Зеленського для того, щоб відповісти на підвищення цих ставок.

Як не дивно, але асиметрична відповідь знайдена. Це непрямий санкційний тиск на кума Володимира Путіна – Віктора Медведчука. Він вже проявився в блокуванні мовлення трьох пов'язаних з Медведчуком каналів – «112 Україна», NewsOne і ZiK.

Другий раунд боротьби з імперією Медведчука відбувся 18 лютого, коли співробітники СБУ прийшли на телеканал «1+1», перевіряючи його бенефіціарів. Відомо, що зв'язок кума Путіна з телеканалом «1+1» простежувався завдяки майновій декларації політика за 2019 рік. Втім, на самому телеканалі заперечували, що Медведчук має частку в структурі власності «1+1», заявляючи, що «вперше про це чують».

Третій раунд «підвищення ставок», очевидно, відбудеться після засідання РНБО, 19 лютого, на якому можуть бути ухвалені рішення і щодо подальших дій стосовно активів Віктора Медведчука, і стосовно «донбаського кейсу».

Головним призом для України в цьому змаганні стала б згода РФ на модернізацію Мінських угод. Але навряд чи Кремль піде на це. Його влаштовує або повне виконання Україною вимог Мінська-2, або ж збереження статусу-кво у вигляді замороженого конфлікту на Донбасі. Амплітуда у цих «гойдалок» невелика і вона може привести або до небезпечного «розігріву» ситуації на лінії розмежування, або, швидше за все, до асиметричного удару РФ десь в іншому вузькому місці складних українсько-російських відносин.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал