Скільки коштів витратила Україна на фізкультуру та спорт за останні 14 років

Читать на русском

У 2020 році Міністерство молоді та спорту з виділених державою 2,7 млрд грн (без урахування місцевих бюджетів) не використало 0,5 млрд грн. Можливо, на виконанні бюджету позначилася коронакриза, адже через пандемію перенесли навіть Олімпіаду в Японії. «Слово і діло» вирішило подивитися, скільки грошей витрачала держава на спорт з 2007 по 2021 рік.

Рекордні суми на розвиток спорту витратили в 2015 році, напередодні Олімпіади в Ріо. Від 2016 року місцеві бюджети виділяють більше коштів, ніж державний.
Скільки коштів Україна витратила на спортСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Фінансування спорту в Україні відбувається як з державного, так і з місцевих бюджетів. У 2007 році з державного витратили 99,3% виділених коштів, що становило 0,52 млрд грн, а з місцевих –104,7% або 1,02 млрд грн.

До 2010 року, коли відбулися зимові Олімпійські ігри в канадському Ванкувері, кількість коштів, витрачених на спорт, щороку зростала, причому безупинними темпами. Особливо це стосувалось витрат із держбюджету.

Так, у 2008 році пішло 91,2% виділених коштів або 0,84 млрд грн з держбюджету та 98,8% чи 1,23 млрд грн – з місцевих. У 2009 році було витрачено понад 218% із запланованих держбюджетом коштів – 1,46 млрд грн. Місцеві бюджети фінансували спорт майже на попередньому рівні. У 2010 році з держбюджету витратили 445,9% або 2,81 млрд грн, а з місцевих – 98,2% чи на 1,48 млрд грн.

Після Олімпіади ситуація змінилася, адже фінансування зменшилося і така ситуація спостерігалася до наступних Олімпійських ігор. У 2011 році з держбюджету було витрачено 1,41 млрд грн (100,2% від виділених коштів), а з місцевих бюджетів – 1,60 млрд грн (96,1%).

Під проведення Євро-2012 в Україні на спорт виділили трохи більше коштів – з держбюджету 1,98 млрд грн (87,7%) та з місцевих – 1,95 млрд грн (96%).

Натомість у 2014 році з держбюджету використали 2,45 млрд грн (88,4%), з місцевих – 1,83 млрд (85%).

Рекордні суми на спорт витратили у 2015 році, напередодні літніх Олімпійських ігор у Ріо-Де-Жанейро в Бразилії, коли з держбюджету витратили 80,5% виділених коштів або 3,65 млрд грн, з місцевих – 98,6% або 2,47 млрд грн.

Власне у рік Олімпіади коштів виділили відчутно менше – з держбюджету витратили 1,41 млрд грн, а з місцевих бюджетів значно більше – 3,12 млрд грн. З 2016 року можна спостерігати різке зростання фінансування спорту саме з місцевих кошторисів.

У 2017 році з державного бюджету використали 2,38 млрд грн (98,7%), з місцевих аж 4,57 млрд грн (98,1%). Наступні два роки з держбюджету витратили по 2,87 млрд грн виділених коштів, а видатки місцевих кошторисів зростали від 5,64 до 6,83 млрд грн.

У 2020 році з держбюджету використали менше коштів – 2,15 млрд грн (92,3% виділених коштів), а з місцевих навпаки більше до 7,24 млрд грн (89,6%).

Аналітики «Слово і діло» також подивились, як розподілялися кошти з держбюджету в минулому та поточному роках.

Найбільше державних грошей спрямовується на розвиток фізкультури, спорту вищих досягнень та резервного спорту: у 2020 році було використано 1 млрд 565 млн грн, у 2021 планується витратити 2 млрд 799 млн (+78,9%).

На підготовку та участь національних збірних в міжнародних змаганнях (Олімпійські ігри, Всесвітні ігри та ін.) держава минулого року витратила 69,7 млн грн, а у 2021 році передбачено 447,8 млн грн (+542,4%).

Підготовка та участь національних збірних у Паралімпійських та Дефлімпійських іграх минулого року фінансувалася на рівні 50,8 млн грн, а у 2021 році планується виділити 2 млрд 360 млн грн (+4 546,5%).

На державну підтримку фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» у 2020 році виділено 20,2 млн грн, а в 2021 – 49,09 млн грн (+147,6%).

Фізична та спортивна підготовка учнівської та студентської молоді минулого року «потягнула» на 145,3 млн грн, а у поточному році з держбюджету виділено 239,3 млн грн (+64,7%).

Без змін залишилося фінансування реалізації спортивних інфраструктурних проєктів. Два роки поспіль виділяється 10,8 млн грн.

Що стосується досягнень українських спортсменів, то у 2020 році їх було вдосталь. Рік тому Ярослава Магучіх, яку визнали висхідною зіркою серед світових атлеток, встановила світовий рекорд U20 зі стрибків у висоту у приміщенні. Результат українки — 2,01 метра.

У листопаді минулого року найсильнішою людиною планети через 13 років після перемоги Вірастюка знову став українець Олексій Новиков. Здобувши перемогу в змаганнях The World Strongest Man в американському штаті Флорида, 24-річний Новиков став наймолодшим атлетом, якому вдалося здобути престижний титул.

Того ж місяця український плавець Михайло Романчук установив новий європейський рекорд на дистанції 800 метрів вільним стилем і побив попередній найкращий результат, що тримався вісім років.

На турнірі серії International Swimming League у Будапешті український плавець представляв команду Aqua Centurions. Під час запливу він показав рекордні 7 хвилин і 25,73 секунди та здобув перемогу. Свого суперника — норвежця Генріка Крістіансена — українець Романчук випередив лише на 0,05 секунди.

У грудні збірна України тріумфально завершила Чемпіонат Європи зі спортивної гімнастики серед чоловіків у турецькому Мерсіні. В останній день змагань «золото» в опорному стрибку і «бронзу» на кільцях виборов Ігор Радівілов. А срібним призером у вправах на брусах став Петро Пахнюк.

Раніше «Слово і діло» писало, як міністр спорту та його колеги виконували обіцянки у 2020 році.

Також ми писали, що у Мінмолодьспорту розповіли, коли Україна планує прийняти Олімпійські ігри.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал