Зважаючи на заяви НКРЕКП про катастрофічно мізерні запаси вугілля на українських ТЕС, може справді дійти до того, що відбуватимуться віяльні відключення. Цієї можливості не виключив член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, у коментарі «Слово і діло», зазначивши, що багато залежатиме від погоди та спроможності гравців ринку швидко зреагувати на ситуацію, що склалася.
«Загалом ситуація кризова. Такого давно не було. Востаннє – наприкінці 2015 року, коли був величезний дефіцит. Тоді, правда, змогли назбирати достатньо вугілля, організували його імпорт», – нагадав він.
Опалювальний сезон: як змінювалися запаси вугілля на українських ТЕС за останні п’ять роківНа початку лютого 2021-го запасів вугілля на теплових електростанціях було на 80 відсотків менше, ніж у попередньому році.
Експерт зазначив, що є кілька важливих моментів, що призвели до дефіциту вугілля у розпал опалювального сезону.
«По-перше, базовою електрогенерацією у нас є атомні та теплові електростанції. Атомні електростанції в жовтні-грудні затягнули процес ремонтів своїх блоків. Тобто вони менше працювали у четвертому кварталі 2020 року. Відповідно, теплові електростанції працювали більше і спалили запаси вугілля. У грудні ДТЕК, яка має 80% теплових електростанцій, спалила 600 тис. тонн вугілля. Загалом вони накопичили 2 млн 100 тис. тонн. Тобто за місяць вони спалили третину запасів, тому що закривали потреби атомної генерації», – пояснив експерт.
Другий момент, за словами Юрія Корольчука, стосується «Центренерго», яка фактично накопичила запас вугілля тільки в тому обсязі, щоби виконати комерційні зобов’язання – ті договори, які вони уклали на ринку електроенергії з компанією «Юнайтед Енерджі», яку пов’язують з Коломойським.
«У ситуації, коли ТЕС та АЕС не справляються, вони пропонують включати газомазутні блоки. Тобто вони не кажуть, що не будуть виконувати комерційні контракти, бо там же штрафи, а просять, щоб їм дали газ. У «Центренерго» мали б передбачити обсяги вугілля для роботи системи в цілому, а не тільки на комерційні потреби», – зауважив він.
До того ж НКРЕКП і «Укренерго» як регулятор і оператор ринку отримували попередження від всіх гравців ринку і, на думку Корольчука, мали б передбачити таку ситуацію заздалегідь.
«Вони мали б ухвалити рішення, передбачити додаткову закупівлю вугілля. В результаті, наскільки я знаю, ДТЕК уклала контрактів на 400 тис. тонн вугілля з Казахстану, його вже мали б привезти. З Ростовської області РФ також везуть вугілля», – сказав експерт.
У НКРЕКП та «Укренерго» визнали, що без імпорту електроенергії не обійтися, мовляв, буде дефіцит, який може покрити імпорт електроенергії з Білорусі та Росії.
«Питання в тому, що він буде поєднаний – це буде і імпорт електроенергії і для комерційних постачань і для підтримання енергосистеми в цілому. Чи будуть віялові відключення? Виходячи з заяви «Укренерго», це означає, що обмеження можуть бути», – сказав він.
На думку Юрія Корольчука, дефіцитом вугілля для загальної енергосистеми, який дійсно присутній в значному обсязі, будуть прикривати постачання електроенергії для комерційних компаній і з точки зору державних інтересів це неправильно.
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало динаміку зміни запасів вугілля на українських ТЕС та ТЕЦ у 2017-2021 роках.
Також ми вивчали, як змінювалися об’єми видобування газу в Україні за роки незалежності.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»